Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jan 2024)
До питання використання у кримінальному процесі цифрової інформації, отриманої під час контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності
Abstract
У даній статті, спираючись на аналіз наукових публікацій та норм чинного законодавства, авторами досліджуються актуальні проблеми використання у кримінальному процесі цифрової інформації, отриманої під час контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності. Аналізуються норми законодавства у сфері забезпечення державної безпеки та Кримінального процесуального кодексу України стосовно можливого використання цифрової інформації в якості доказів у судовому розгляді. Розглядаються наукові розробки та міжнародний досвід стосовно питань використання у цифровій формі матеріалів контррозвідувальної та оперативно-розшуко- вої діяльності як доказів у кримінальному провадженні, в контексті їх допустимості. Авторами доводиться, що переважна більшість цифрової інформації, яка в подальшому може мати доказове значення, отримується шляхом проведення негласних заходів під час здійснення контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності. Така цифрова інформація, на думку авторів, може слугувати лише приводами та підставами для початку досудового розслідування у кримінальному провадженні. У статті зазначається, що недостатня гармонізація кримінального процесуального законодавства та законодавства, що регулює контррозвідувальну і оперативно-розшукову діяльність, негативно впливає на ефективність виконання оперативними підрозділами своїх завдань. Також зазначається, що подальша реформа вітчизняної правоохоронної системи має рухатись за прикладом провідних західних країн та США, де поняття «оперативно-розшукова діяльність» взагалі відсутнє. У більшості зарубіжних демократичних країн світу таємне поліцейське розслідування є кримінально-процесуальною діяльністю, що являє собою гласні та негласні процесуальні дії, які здійснюються під керівництвом прокурора. Автори статті роблять висновок, що для посилення контррозвідувальної складової у діяльності Служби безпеки України та враховуючи зарубіжний досвід у цій сфері, необхідно створити окремий, без посилання на вимоги положень Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність» та Кримінальний процесуальний кодекс України, механізм організації та проведення заходів, пов'язаних із тимчасовим обмеженням прав і свобод людини.
Keywords