Характеристика плодів і насіння рослин Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica L.) та способи усунення їх твердонасінності в умовах Правобережного Лісостепу і Степу України

Abstract

Насіннєве розмноження є поширеним методом розмноження деревних рослин. Цінність насіннєвого розмноження інтродуцентів у тому, що вирощувані з насіння рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. І, як показав багаторічний досвід інтродукції рослин, насіннєве розмноження посилює стійкість наступних поколінь до несприятливих умов навколишнього середовища. При інтродукції Styphnolobium japonicum (L.) Schott (Sophora japonica – софора японська) насіннєвий спосіб розмноження є простим та економічно вигідним. Вирощувані з насіння рослини мають сильнішу енергію росту, високу декоративність, а вирощені в умовах інтродукції рослини краще пристосовуються до нових умов середовища. Властивість насіння довгий час зберігати життєздатність не проростаючи є важливим чинником пристосування софори японської, що дає йому змогу переносити в насінній стадії несприятливі умови навколишнього середовища. Ця властивість проявляється в тому, що ріст зародка після його дозрівання призупиняється, і насінина переходить до стану спокою. У насінні софори японської в процесі еволюції виробилася здатність знаходитися в стані органічного спокою. Це зумовлено повною відсутністю здатності до проростання за сприятливих умов. Вивчення репродуктивної здатності рослин-інтродуцентів у певних умовах неможливе без оцінювання потенційних можливостей рослин до насіннєвого розмноження. З огляду на це метою нашої роботи було дослідити та вивчити морфологічні ознаки плодів та насіння виду софори японської. Для вивченні морфологічних ознак плодів та насіння софори японської особливе місце відведено саме насінню як окремій ланці у зміні поколінь рослин-інтродуцентів під час їх акліматизації. Отже, під час дослідження зразків насіння виду софори японської виявлено, що насіння, зібране на півдні України, має більші розміри і масу, ніж насіння, зібране в Лісостепу України. Передусім це пов'язано з тим, що на півдні більш м'який і тепліший клімат, а період вегетації рослин софори японської триває довше, що дає змогу насінню повністю розвинутися і достигнути, чого не спостерігалося в зоні Правобережного Лісостепу України. Зроблено висновок, що наведені методи усунення твердонасінності є задовільними, а їх застосування можливе у розмноженні софори японської у культурі. Найефективнішими методами є оброблення сірчаною кислотою та окропом.

Keywords

• біометричні показники; репродуктивна здатність; насіннєве розмноження; плодоношення; схожість; стратифікація