СВІТОГЛЯДНІ ЗАСАДИ "ПОЕТИКИ" ТЕОФАНА ПРОКОПОВИЧА
Abstract
Досліджуються особливості світоглядних засад "Поетики" Теофана Прокоповича. Обгрунтовується теза про те, що світоглядні засади трактату є загалом просвітницькими за своїм характером. Наголошується на критиці та запереченні автором барокових норм, на противагу яким пропонуються власні просвітницькі тези. Прокопович репрезентує авторське бачення відомих понять і категорій теоретичної поетики, на підтвердження яких подає власні приклади чи приклади зі світової літератури. Мислитель полемізує із традиційними і прийнятими розуміннями ряду категорій, пропонуючи новаторські й актуальні для його епохи тези. Письменник розвиває думку про необхідність дотримання викладених теоретичних положень, репрезентуючи їх як взірцеві для подальшого літературного розвитку. Трактат має характер не лише теоретичний, а й практичний, репрезентує особливості літературної еволюції. У "Поетиці" Прокоповича спостерігаємо розвиток традиції творення подібних трактатів у закладах шкільної освіти. Важливим є внесок автора в удосконалення цього жанру, його побутування в українській літературі. Досліджуваний трактат репрезентує вихід автором поза межі барокової традиції творення поетик, навіть подекуди її заперечення, представлення індивідуальних світоглядних засад у сфері теорії й історії літератури. Т. Прокопович запропонував своє бачення поетичного мистецтва і його розуміння у просвітницькому ключі. Традиційна в науці теза про світоглядні засади трактату "Поетика" як синтетичні за своїм характером, що поєднують традиції античні, середньовічні, ренесансні, барокові, дискутується і доповнюється міркуванням про переважання у трактаті класицистичних і просвітницьких елементів. Яскраво авторський характер виявляється також у представленні у "Поетиці" художніх текстів Т. Прокоповича, які тяжіють до просвітницького стилю. Загалом написана в епоху українського літературного Бароко "Поетика" Теофана Прокоповича веде дискусію з ідеями і тезами доби як такими, що втратили свою актуальність і потребують модернізації. Отже, суть світоглядних засад трактату полягає у їхній революційності щодо доби та утвердженні новаторства у сферах теорії та історії літератури, яке Прокопович бачить у Просвітництві.
