Зернові культури (Jun 2022)

ВИЗНАЧЕННЯ ТРИВАЛОСТІ ВЕГЕТАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ ЛІНІЙ РОЗЛУСНОЇ КУКУРУДЗИ (ZEA MAYS L. EVERTA STURT.) ЗА КЛАСИФІКАЦІЄЮ ФАО

  • Д. С. Купріченков

DOI
https://doi.org/10.31867/2523-4544/0203

Abstract

Read online

Актуальність. Тривалість вегетаційного періоду є основною селекційною ознакою, яка зумовлює практичне використання вихідного матеріалу розлусної кукурудзи в певній агрокліматичній зоні, тому диференціація зразків за цією ознакою є важливою і актуальною. Визначення проблеми. Більшість методів для визначення величини ФАО ліній і гібридів кукурудзи звичайної (Zea Mays L.) базуються на використанні стандартів з відомою групою стиглості, тоді як для кукурудзи розлусної (Zea Mays L. everta Sturt.) таких стандартів не розроблено. Мета. Визначення індексу ФАО нових ліній розлусної кукурудзи за трьома показниками: кількістю листків на рослині, сумою ефективних температур за вегетаційний період та тривалістю вегетаційного періоду. Матеріали і методи. Вихідним матеріалом були 46 ліній S5 розлусної кукурудзи, створених в лабораторії селекції кукурудзи харчового напрямку використання ДУ Інститут зернових культур НААН. Досліди проводилися на Синельниківській селекційно-дослідній станції протягом 2020–2021 рр. Індекс ФАО ліній розлусної кукурудзи визначали за методикою Адрющенка А. В. і Кривицького К. М. Результати. Наведено результати визначення тривалості вегетаційного періоду за класифікацією ФАО нових ліній розлусної кукурудзи за трьома показниками: кількістю листків на рослині, сумою ефективних температур за вегетаційний період та кількості діб до повного визрівання. Висновки. Залежно від умов вирощування у ліній S5 розлусної кукурудзи відбувається варіювання значень показників, що визначають стиглість кукурудзи, отже, використання окремо лише одного з них не дає точних результати. Застосування запропонованої методики визначення величини ФАО за допомогою трьох показників надійно розподіляє вихідний матеріал за стиглістю. За результатами проведених досліджень нові лінії розлусної кукурудзи було розділено на 3 групи. Встановлено, що до середньоранньої групи стиглості (ФАО 240-250) належать 4 лінії S5 – ІКР 2-1, ІКР 11-9, РВ 3 та РВ 1; до середньостиглої групи (ФАО 320-390) – 32 лінії S5, серед яких РР 1, РР 11, РС 13, РБ 3, РК 43, РК 32, ІКР 11-3 та ін., а до середньопізньої групи стиглості з ФАО 400 – 410 – 10 лінії S5, серед яких РВ 18, РВ 11, РП 61, РС 3, РВ 6 та ін. З метою отримання повноцінного харчового зерна розлусної кукурудзи пропонується використання ліній середньоранньої та середньостиглої груп стиглості для створення нових гібридів розлусної кукурудзи. Сформована робоча колекція на 80,4 % представлена зразками цих груп стиглості.

Keywords