Кордон як фактор мексикано-американської ідентичності

Abstract

Осмислена динаміка формування мексикано-американської ідентичності з моменту закінчення війни між Мексикою та США у 1848 році. Проведення нового кордону між країнами спричинило нівеляцію культури та традицій тих мексиканців, які залишилися на територіях, підконтрольних новій владі. Поступова насильницька державна політика проти місцевих, які намагалися вберегти не лише свої ранчо і матеріальні статки, а й духовні практики, спричинила ситуацію примусової історичної амнезії. Нові хвилі еміграції, зумовлені складними політичними та економічними умовами в Мексиці, сильно впливали як на тих мексиканців, які здавна проживали на етнічних землях, так і на самих мігрантів, змушених асимілюватися і жити за законами «білого світу». Лише у середині ХХ століття радикалізація політичних руху Чикано/а зумовила перегляд ідентичності американців мексиканського походження. Кордон як розмежувальна лінія, що не просто розділяє дві країни, але й роздвоює внутрішній світ самих мексиканців, які проживають у США, сигніфікує їхній бордерний стан, приналежність до двох світів, двох культур, двох способів буття. Звідси він функціонує як спосіб оприявлення гібридної ідентичності.

Keywords

• кордон
• мексикано-американська ідентичність
• історичний наратив
• колективна травма