Модель організації підготовки диспетчерів управління повітряним рухом

Abstract

В статті з’ясовано, що основною тенденцією інформатизації освіти є розвиток інноваційних освітніх процесів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій дистанційних форм навчання та дистанційних форм підтримки традиційного навчання, заснованих на Інтернет-технологіях. Трансформація системи освіти вимагає нових підходів до побудови організаційних систем підготовки. Виклики та загрози пандемії Сovid-19, що почалася у 2019 році та стосується всіх країн світу, підтверджує актуальність досліджень зі зміни моделей організації підготовки сучасних фахівців. В освіті змінюються підходи до організації процесу навчання шляхом переведення його у віртуальну площину. Це дає значний поштовх моделям та методам дистанційного навчання, змінивши педагогічні прийоми та практики, трансформувавши дидактичні матеріали та висунувши вимоги до організації навчального процесу загалом. Підготовка диспетчерів управління повітряним рухом (УПР) є достатньо складною та вимагає постійного контролю знань та умінь, підтримання практичних навичок та тренування, ефективного планування розкладу занять. Сучасна освіта – це галузь, де присутня значна кількість учасників освітнього процесу. Кожен його учасник ставить перед собою мету: курсант – отримати освітню послугу, здобути фах; навчальний заклад або викладач – надати цю послугу в обмін на інший ресурс. Доведено, що для рішення завдання підвищення ефективності освітнього процесу підготовки диспетчерів УПР необхідно, по-перше, розширити модель організації підготовки та об'єднати всіх учасників освітнього процесу у єдине освітнє середовище, а по-друге, управління процесами у цьому середовищі. В статті удосконалена модель організації підготовки диспетчерів управління повітряним рухом, яка, на відміну від існуючих, ґрунтується на застосуванні мультиагентного підходу до планування підготовки і формуванні онтології навчальних дисциплін та дозволяє підвищити ефективність навчання за рахунок планування занять у відповідності з результатами контролю рівня знань, умінь і навичок диспетчерів УПР. Основними перевагами агенто-орієнтованої моделі організації підготовки диспетчерів УПР є швидка розробка первісного варіанта системи, швидка модифікація діючого варіанта системи, ефективна організація робіт у розподіленій системі.

Keywords

• диспетчер управління повітряним рухом, інтелектуальна навчальна система, інформаційно-аналітична система, модель підготовки, організаційна система підготовки.