Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика (Dec 2020)
Текст як вербалізована свідомість в експертному аналізі
Abstract
DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2020.41.8-23 Статтю присвячено складному комплексу питань, пов'язаних із розумінням категорії ТЕКСТ у сучасній юриспруденції та практичній діяльності лінгвіста-експерта. Текст як вербалізована свідомість особистості / соціальної групи / народу має, на думку авторів статті, інтегральні ознаки, властиві вербальній комунікації homo sapiens, такі як внутрішня зв'язність, логічність, завершеність, лінгвістично представлена формальна реалізація та ін. Водночас текст як об'єкт лінгвістичної експертизи є складною комунікативною субстанцією, формалізованою у словах (писемний / графічний), звуках (усний), словах та звуках (креолізований). Відтак критеріями віднесеності до тексту є його смисловий і граматичний зв'язок, що виявляються в системному та послідовному оформленні мовної комунікації. Характеристики тексту в лінгвоекспертному аналізі співвідносяться з комунікативною сферою функціонування – масмедійною, художньою, офіційно-діловою, науковою, що аналізується лінгвістом-експертом у відповідних стилістичних категоріях. Комунікативні параметри тексту лінгвісти-експерти, отже, аналізують в аспектах когезії, когерентності, смислового декодування, можливостях сприйняття з боку реципієнтів, інформативності, гіпер- та інтертекстуальності, маніпулятивності. Поставлені лінгвісту-експерту питання конкретизуються фахівцем лише при аналізі запропонованого тексту, що передбачає його професійне виокремлення з інших аналогічних вербалізованих комунікативних структур. Особливу увагу у статті приділено розрізненню юрислінгвістичних понять "лінгвістична експертиза", "лінгвістична правова експертиза", "лінгвістична судова експертиза", "лінгвістична експертиза юридичного тексту", що є ключовими у фаховій роботі лінгвіста-експерта. Текст, відтак, співвідносний із мовною свідомістю автора, апелює до реципієнта, визначається в системних характеристиках певного функціонального стилю та комунікативної ситуації. Ключові слова: текст як вербальна свідомість; характеристики тексту; лінгвоекспертний аналіз; лінгвістична експертиза; юрислінгвістика. Інформація про авторів: Шевченко Лариса Іванівна – член-кореспондент НАН України, доктор філологічних наук, професор; завідувач кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ScopusID Сизонов Дмитро Юрійович – кандидат філологічних наук, доцент; доцент кафедри стилістики та мовної комунікації; Інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. ScopusID Електронна адреса: [email protected] ; [email protected] ЛІТЕРАТУРА • Авторське право та авторознавча лінгвістична експертиза у цифрову добу: монографія / О.І. Харитонова, Н.І. Клименко, Є.О. Харитонов, Г.О. Ульянова та ін. Одеса, 2017. • Ажнюк Л.В. Типологія об’єктів лінгвістичної експертизи і методика їх дослідження. Мовознавство. 2016. №3. С. 3-18. • Бугайко Ю. Види лінгвістичної експертизи законопроектів: перспектива впровадження в Україні. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2019. Вип. 38. С. 145-166. • Вул. С.М. Судебно-автороведческая идентификационная экспертиза. Методологические основы. Харьков, 2007. • Вязигина Н.В. Гендерная лингвистика и диагностика пола как задача автороведческой экспертизы. Юрислингвистика. 2013. №2. С. 48-53. • Горошко Е.И. Судебно-автороведческая классификация експерта: проблема установления поля автора документа. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2007. Вип. 5. С. 41-50. • Дамброускайте О.К. Современное состояние и перспективы криминалистическорго исследования пиьсменной речи. Правоведение.1986. №2. С. 66-70. • Жалкуаскене А. Особенности автороведческой экспертизы компьютерных текстов. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2003. Вип. 2. С. 331-336 • Компанцева Л. Лінгвістична експертиза соціальних мереж в умовах гібридних викликів національній безпеці України. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2020. Вип. 40. С.119-139. • Компанцева Л.Ф. Лінгвістична експертиза соціальних мереж. Київ: Аграр Медіа Груп, 2018. • Леонтьев А. Лингвистическое моделирование речевой деятельносты. Москва, 1970. • Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В.Дергач, Д.Ю. Сизонов; за ред. Л.І. Шевченко. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2014. • Рюс Ж. Поступ сучасних ідей: Панорама новітньої науки [пер. з французької]. Київ, 1998. 669 с. • Свірідова Л.В. Оцінні судження експертів використання судово-авторознавчої класифікаційно-діагностичної експертиза. Теорія та практика судової експертизи і криміналістики. 2011. Вип. 11. С. 258-265 • Чикобава Арн. К вопросу о путях развития современной лингвистики. Вопросы языкознания. 1960. №5. С. 18-34 • Шевченко Л. Лінгвістична експертиза медіатексту: критерії фахової аргументації. Одеський лінгвістичний збірник. Спецвипуск. 2017. С. 237-239. • Юрислінгвістика : словник термінів і понять / укладачі: Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов, І.В. Шматко / За ред. проф. Л.І. Шевченко. Київ : ВПЦ "Київський університет", 2015. • Francesconi, E. (Ed.). Semantic processing of legal texts: Where the language of law meets the law of language. Berlin, New York: Springer, 2010. • Martinet А. Fonction et dynamique des langues. Paris: Armand Colin, 1989. • Moens M., Dumortier J. Information extraction from legal texts: the potential of discourse analysis. International Journal of Human-Computer Studies. 1999. Vol. 51(6). Р.1155-1171. • Schweighofer, E. Semantic Indexing of Legal Documents. E.Francesconi (Ed.). Semantic processing of legal texts. Where the language of law meets the law of language. Berlin, New York: Springer, 2010. Р. 157–169.