Український журнал військової медицини (Dec 2019)
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ПТСР В УМОВАХ СУЧАСНИХ ВОЄННИХ КОНФЛІКТІВ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ ЗАХОДІВ З ЇХ ПРОФІЛАКТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ
Abstract
Кризові ситуації це не тільки війни і військові (збройні) конфлікти, а й кастастрофи, надзвичайні ситуації та ін. У свою чергу, від однієї кризової ситуації до іншої, синдроми цих кризових ситуацій ускладнюються, стають більш багатогранними, мультисимптомними і мультисистемними. Такі симптоми виникають також у цивільного населення, яке опинилося в зоні бойових дій. Більш того, аналогічні синдроми виникають у багатьох осіб, які опинилися в зоні будь-яких кризових ситуацій (зонах сучасних військових (збройних) конфліктів, техногенних або природних катастроф, місцях, де сталися терористичні акти і т.п.). Аналіз бойових санітарних втрат під час війн й сучасних збройних конфліктів дає підстави вважати, що майбутнім війнам буде притаманна ще більш висока питома вага розвитку синдромів кризових ситуацій (війн). Наслідки їх формування та розвитку мають суттєво негативний вплив як на здоров’я потерпілого, так і на його сім’ю та оточення. Будь-яка система виявлення і діагностики ПТСР у учасників кризових ситуацій, організації їх лікування, реабілітації, профілактики формування і загострень до 2014 року у державі була відсутня, а з 2014 почала формуватися здебільшого стихійно і побудована на різновідомчих принципах, без врахування необхідності запровадження науково обґрунтованого комплексного підходу, а наявні нечисельні наукові публікації присвячені в основному фрагментарному розгляду та аналізу окремих аспектів до бойової профілактики, виявлення, лікування, фізичної та психологічної реабілітації та профілактики загострень ПТСР у військовослужбовців – учасників бойових дій. Відсутність в державі єдиного, науково обґрунтованого комплексного підходу до організації проведення ефективних заходів медичної, психологічної та соціальної реабілітації, гостра потреба у підвищенні якості життя, медичного обслуговування, соціального захисту та медикопсихологічної допомоги військовослужбовців – учасників бойових дій, обумовили актуальність дослідження, визначили його мету і завдання
