Неоунія у волинських містах (1925-1939)

Abstract

Метою статті є аналіз розвитку у волинських містах (воєводському Луцьку та повітових центрах) періоду міжвоєнної Польщі неоунії, спроектованої Ватиканом як засіб приєднання до Костелу православних мешканців колишньої Російської імперії. Для її досягнення слід визначити місця поширення неоунії, виявити її розповсюджувачів, окреслити коло послідовників, встановити обставини виникнення кожного осередку, відмітити спільні й відмінні риси в них, з’ясувати долю міських неуонійних парафій Волині. Наукова новизна роботи полягає в тому, що вперше на основі архівних джерел акцентовано дослідницьку увагу на особливостях розвитку неоунійного руху в містах Волині, що мав значні відмінності, порівняно з селами воєводства. Матеріалами дослідження доведено, що послідовники неоунії проживали не в усіх повітових центрах Волинського воєводства, але навіть і в тих містах, де вони були, не завжди вдавалося відкрити неоунійну парафію. У містах, де неоунійний рух організовувався в парафію, її становлення й розвиток відбувалися без притаманних селам міжконфесійним конфліктів, хоча свої проблеми існували й тут. Перспективи подальших досліджень полягають у доповненні відомостей про неоунійні парафії в містах Волині, їх настоятелів та парафіян.

Keywords

• неоунія
• Волинське воєводство
• Луцьк
• Ковель