Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики (Mar 2019)

ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ СТАЛОГО РОЗВИТКУ ГІРСЬКИХ ТЕРИТОРІЙ: ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД

  • N. P. Drebot,
  • S. V. Kryshtanovych,
  • M. F. Kryshtanovych,
  • N. I. Kozmuk

DOI
https://doi.org/10.18371/fcaptp.v1i28.161703
Journal volume & issue
Vol. 1, no. 28

Abstract

Read online

Проаналізовано досвід зарубіжних країн щодо державного регулювання сталого розвитку гірських територій. Поширеними інструментами державної підтримки є «компенсаційний» підхід у сфері регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій у західноєвропейських країнах, країнах Центральної та Східної Європи (а саме Болгарії, Польщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, які дотичні до Карпатського регіону). Узагальнення досвіду країн ЄС засвідчило, що на значну увагу заслуговують насамперед такі специфічні інструменти державної політики, як угоди щодо регіонального розвитку та програми подолання депресивності територій, до яких належать гірські території, що успішно працювало у Швеції. Щодо проблемних територій, зокрема гірських, у світовій практиці застосовуються такі механізми державної фінансової підтримки, як державні гранти та субсидії, зменшення відсоткових ставок і податкових ставок за кредитами, які видають з метою реалізації регіональних проектів, надання державних гарантій тощо. Ефективність запровадження вказаних інструментів суттєво залежить насамперед від організаційно-інституційного механізму, що покликаний розробляти, запроваджувати їх та належно контролювати. Украй актуальним механізмом здійснення європейської гірської політики є просторове планування. Поряд із цим у країнах ЄС широко застосовується і такий механізм державного регулювання соціально-економічного розвитку гірських територій, як кластеризація економіки депресивних територій, у тому числі гірських, для зменшення нерівності їх соціально-економічного розвитку. Значної уваги заслуговує досвід країн ЄС щодо дотримання екологічної та соціальної безпеки гірських територій. Тому адаптація будь-якої зарубіжної моделі розвитку гірських територій має узгоджуватися із соціально-економічною стратегією України в цілому, визначатися пріоритетами регіональної політики на державному рівні. Підхід до вибору моделі має бути гнучким і враховувати перш за все інтереси країни щодо соціальної та екологічної безпеки гірських територій Карпатського регіону.

Keywords