Клінічна та профілактична медицина (Oct 2018)

Патоморфологічна характеристика неепітеліальних підслизових новоутворень шлунка після видалення шляхом ендоскопічної підслизової дисекції

  • O. G. Kuryk,
  • M. Yu. Kolomoyets,
  • V. O. Yakovenko,
  • R. P. Tkachenko

DOI
https://doi.org/10.31612/2616-4868.2-5.2018.12
Journal volume & issue
no. 2-3
pp. 103 – 115

Abstract

Read online

Застосування сучасних методів ендоскопічної діагностики, таких як відеоезофагогастродуоденоскопія (ВЕФГДС) із підсиленням ендоскопічного зображення, дає можливість діагностувати не епітеліальні підслизові утворення шлунка (НПУШ) на ранніх стадіях. Після проведення ендоультразвукового дослідження (УЗД) для визначення розмірів пухлини виконують ендоскопічну підслизову дисекцію (ЕПД), що є лікувальною маніпуляцією, а за наявності пухлини в краях резекції може розглядатися як розширена біопсія для обрання тактики подальшого лікування . Мета – визначити патогістологічні й імуногістохімічні характеристики НПУШ після ЕПД. Матеріал і методи. Проведено дослідження клінічних і патоморфологічних даних 23 пацієнтів із НПУШ після ЕПД на базі Медичного центру «Універсальна клініка» Оберіг» у період 2009-2017 роки. Пацієнтам виконували ВЕФГДС, ендо-УЗД (Olympus EUS EXERA EU-M60, UM DP20-25R) та ЕПД пухлин (Olympus Exera II , GIF Q-160Z, Olympus Exera III, GIF HQ-190). Для морфологічної верифікації проводили імуногістохімічне дослідження (ІГХ). Для диференційної діагностики гастроінтестинальних стромальних пухлин (ГІСП) і лейоміом використовували маркери CD117 (c-kit), DOG-1, CD34, десмін, гладеньком'язовий антиген (SMA); для діагностики нейроендокринних пухлин (НЕП) – хромогранін A та нейрон-специфічну енолазу. Потенціал малігнізації пухлин визначали з урахуванням розміру, індексу мітотичної активності та показників маркера проліферації Кі-67. Результати. Серед 23 пацієнтів було 9 чоловіків і 14 жінок, віком від 25 до 67 років. Ендоскопічне УЗД виявило 18 пухлин (79%; 95% ДІ 62,4-95,6%) у підслизовому і 5 (21%; 95% ДІ 4,4-37,6%) – у підслизовому та м'язовому шарах. Середній розмір пухлини був 11 мм (діапазон 4-35 мм). Пухлини розміром ≤20 мм виявлено в 19 випадках (86%; 95% ДІ 71,8-100%) і >20 мм – у 4 (14%; 95% ДІ 0-28,2%). Різниця вірогідна: р=0,0001, відношення шансів 12,96; 95% довірчий інтервал 3,19-52,6%. Було діагностовано: 9 НЕП, 5 ГІСП, 4 лейоміоми, 2 запальних фіброзних поліпи – пухлини Ванека, 1 гломусну пухлину, 1 кальцифіковану фіброзну пухлину, 1 аберантну підшлункову залозу. Висновки. ЕПД є ефективним і безпечним методом лікування пацієнтів із НПУШ. Остаточній діагноз може бути встановлений після морфологічної верифікації пухлин, зокрема з використанням ІГХ.

Keywords