Психолінгвістика (Apr 2018)
Особливості розвитку міжособистісної мовленнєвої комунікації підлітків
Abstract
У статті міжособистісна мовленнєва комунікація підлітків розглядається як смислова взаємодія її суб’єктів, яка передбачає наявність таких мовленнєвих здатностей як говоріння та аудіювання, функціональною комунікативною одиницею яких є висловлювання (повідомлення), що нерозривно пов’язане з лексико-семантичними і граматичними значеннями. Передбачено, що: а) системоутворюючим чинником організації міжособистісної мовленнєвої комунікації підлітків визнано саморегуляцію як цілеспрямований процес самоорганізації їх психічної активності; б) специфіка комунікативних ситуацій детермінує варіативність саморегуляції особистості в період дорослішання; в) провідним фактором забезпечення конструктивної міжособистісної мовленнєвої комунікації підростаючої особистості є актуалізована потреба в досягненні успіху. Визначено показники мовленнєвої комунікації підлітків та відповідні їм маркери; діагностичними показниками комунікативності визнано уміння слухати інших, прояви самоконтролю в процесі мовленнєвої комунікації, досягнення успіху в різних ситуаціях комунікативної міжособистісної взаємодії підростаючої особистості. На підставі аналізу емпіричного матеріалу окреслено змістовий контент міжособистісної мовленнєвої взаємодії підлітків 12–15 років; виокремлено найбільш значущі параметри, які виступають атракторами комунікативного контуру підлітків у різних ситуаціях соціальної взаємодії та продукують здатність підлітків до високого рівня саморегуляції під час реалізації міжособистісної мовленнєвої комунікації. На основі здійсненого кількісного та якісного аналізу даних за визначеними параметрами показано особливості розвитку міжособистісної мовленнєвої комунікації в підлітків. Результати емпіричного дослідження засвідчили незначні показники високого рівня розвитку мовленнєвої комунікації підлітків, які найменш представлені в підлітків старшої вікової групи; зазначена тенденція детермінує деструктивні (конфліктні) прояви мовленнєво-комунікативних актів у переважної більшості респондентів.
Keywords
