Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2024)
Особливості криміналістичної характеристики злочинів в сфері інтелектуальної власності
Abstract
Стаття присвячена особливостям криміналістичної характеристики злочинів в сфері інтелектуальної власності. Зазначено, що Конституція нашої держави гарантує кожному громадянину право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності; ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, встановленими законом. Однак, злочинці порушують дане право і вчиняють відповідні кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена статтями 176, 177, 203-1, 229 Кримінального кодексу України. При цьому формулювання криміналістичної характеристики будь-якого кримінального правопорушення є важливим етапом його доказування, оскільки дозволяє не лише визначити обставини, які необхідно встановити, а й скласти подальший план розслідування та тактику проведення слідчих (розшукових) дій. Зроблено висновок, що криміналістична характеристика кримінальних правопорушень у сфері інтелектуальної власності включає: спосіб вчинення злочину, предмет злочинного посягання, особу злочинця та типові сліди злочину. Вибір злочинцем предмету злочинного посягання зумовлюється, перш за все, рівнем його освіти, наявністю певних професійних навичок і пізнань, необхідних для здійснення задуму, технічною стороною питання. Все це особливо справедливо для злочинів, пов’язаних з порушенням авторських прав в області розповсюдження аудио- і відео-продукції та комп’ютерної інформації. Оскільки людина, що не має певних спеціальних навичок і освіти, не в змозі розробити план злочину і реалізувати його. Крім того, спочатку злочинець повинен мати доступ до предмету злочинного посягання, а, отже, знати технічні особливості його носія і організацію роботи відповідних підприємств, корпорацій, компаній, фірм і тому подібне, у веденні яких знаходиться певний бажаний твір. Встановлено, що для типових слідів даних злочинів характерні певні особливості у процесі слідоутворення, а саме: здебільшого їх вчинення маскується під звичайні господарські операції; знаряддя для їх вчинення істотно відрізняються від тих, що використовуються для вчинення інших правопорушень; сліди зазвичай залишаються в різноманітних бухгалтерських, управлінських або технологічних документах; самі предмети кримінального правопорушення можуть бути використані в рамках легітимних господарських операцій.
Keywords