ХІРУРГІЧНА КОРЕКЦІЯ ГАСТРОШИЗІСУ І ОМФАЛОЦЕЛЕ У НОВОНАРОДЖЕНИХ З УРАХУВАННЯМ СТУПЕНЯ ВНУТРІШНЬОЧЕРЕВНОГО ТИСКУ

Abstract

Мета– оцінити результати хірургічного лікування новонароджених з вродженими вадами розвитку пере-дньої черевної стінки. Матеріал і методи. Проаналізовані результати діагностики і лікування 68 новонароджених, з яких з га-строшизісом було 49 пацієнтів, з омфалоцеле – 19 новонароджених. Надані результати вимірювання вну-трішньочеревного тиску, рівня SaO2 і показників дихальної функції у 10 пацієнтів з омфалоцеле і 15 пацієн-тів з гастрошизісом. Використаний простий метод вимірювання інтраабдомінального тиску за допомогою катетера Фолея в сечовому міхурі. Результати і обговорення. Виявлена пряма залежність між величиною внутрішньочеревної гіпертензії, по-казниками SaO2 і дихання, а також ступенем вісцеро-абдомінальної диспропорції. Доведено, що при високій внутрішньочеревній гіпертензії у новонароджених з гастрошизісом і омфалоцеле розвивається абдоміналь-ний компартмент-синдром, який негативно впливає на результати хірургічного лікування і який обов’язково необхідно враховувати при визначенні хірургічної тактики у даного контингенту пацієнтів. Висновки. Рівень внутрішньочеревного тиску у новонароджених з вродженими вадами розвитку передньої черевної стінки має бути показом до вибору тактики лікування і метода хірургічної корекції вади. При висо-кому внутрішньочеревному тиску і вираженій вісцеро - абдомінальній диспропорції операціями вибору мають бути хірургічні методики, що передбачають збільшення об’єму черевної порожнини і усунення можливого абдомінального компартмент - синдрому.

Keywords

• омфалоцеле
• гастрошизіс
• внутрішньочеревний тиск
• абдомінальний компартмент-синдром
• хірургічне лікування