Записки з романо-германської філології (Dec 2019)

МЕЛОДІЙНІ ТА ЧАСТОТНІ ОСОБЛИВОСТІ МОВЛЕННЯ ЖИТЕЛІВ ЛАНКАШИРУ

  • Г. Б. Кравець,
  • В. В. Коблік,
  • М. В. Цинова

DOI
https://doi.org/10.18524/2307-4604.2019.2(43).186244
Journal volume & issue
Vol. 0, no. 2(43)
pp. 180 – 188

Abstract

Read online

Статтю присвячено вивченню мелодійних та частотних характеристик мовлення жителів Ланкаширу. Ланкаширський діалект є негомогенним діалектом англійської мови, адже включає в себе значну кількість різних субдіалектів. Ланкаширський діалект має тривалу історію та вирізняється особливостями вокалізму та консонантизму, які проявляються у монофтонгізації дифтонгів, подовженні монофтонгів, елізії, фрикативізації та глоталізації приголосних. Дослідження проводилось із урахуванням гендерного та вікового факторів. Інформантів було поділено на 2 гендерні та 2 вікові групи, а саме: 25– 40 років і старші за 40 років. Методом перцептивного аналізу досліджено такі мелодійні особливості мовлення, як рух у передтермінальній та ядровій частинах синтагми, а також номенклатура і частотність вживання шкал та термінальних тонів. Інструментальний аналіз уможливив визначення таких параметрів, як максимальні (Fmax), мінімальні (Fmin) значення ЧОТ синтагми, а також діапазон ЧОТ (FΔ) шкал та ядрових тонів. Встановлено, що просодичними маркерами ланкаширського діалекту є спадні, рівні та ковзні шкали, а також спадні і рівні термінальні тони. До гендерних особливостей мовлення можна віднести розширення діапазону ЧОТ у шкалі та термінальному тоні, більшу кількість складних і складених термінальних тонів у жіночому мовленні.

Keywords