Секуляризація як фрагментація сакрального та сакрального простору

Abstract

У центрі нинішніх суперечок про «західний» секуляризм дедалі частіше опиняється питання публічного простору. Попри те що в межах колективного християнського спадку публічний простір рідко вважається виключно нейтральним, непорозуміння і далі виникають – навколо зв’язку між секуляризмом та релігійним символізмом, особливо тим, що притаманний релігійним меншинам. Такий акцент змушує критично розглядати простір як сакральне або секулярне явище в політичних уявленнях, ставлячись до процесів секуляризації як до частини фрагментації сакрального та сакрального простору. Ми вводимо поняття транслімінального простору – різних видів простору, яким можуть приписуватися множинні та потенційно суперечливі значення. Концептуалізація публічного простору як транслімінального явища уможливлює співіснування і конкуренцію ознак секулярного, сакрального, секулярно-сакрального, сакрально-секулярного, без зосередження на одній із них. Транслімінальність не заперечує, що публічний простір може бути переважно секулярним, але вона проблематизує явище нормативного виключення релігійних символів із публічного простору.

Keywords

• секуляризація
• сакральний
• публічний простір
• час