Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво (Apr 2023)

Театр як особливий тип художньої комунікації у сучасному науковому дискурсі

  • Валерій Панасюк,
  • Катерина Юдова-Романова

DOI
https://doi.org/10.31866/2616-759X.6.1.2023.276709
Journal volume & issue
Vol. 6, no. 1

Abstract

Read online

Мета дослідження – охарактеризувати театральну комунікацію як актуальну галузь наукового дослідження, а також проаналізувати природу та характеристики різних комунікаційних процесів, які породжує будь-яка театральна подія. Методологія дослідження. У роботі застосовано такі методологічні підходи: аналітичний – для розгляду наявних наукових публікацій з предмета дослідження; теоретичний – для визначення поняття «театральна комунікація»; концептуальний – для виявлення зв’язків у системі театральної комунікації. Наукова новизна дослідження полягає в осмисленні сучасного наукового дискурсу щодо театру як соціально-комунікативного мистецького інституту й у фокусуванні наукової уваги на колективній специфіці різних агентів, які залучаються до комунікації в процесі сценічної творчості. Висновки. У результаті здійсненого дослідження підтверджується думка про театр як про особливий тип художньої комунікації. Тому комунікативний підхід є одним з пріоритетних у справі вивчення процесу транслювання та сприйняття сценічного тексту. Саме про це свідчить відповідний корпус досліджень у гуманітарній науці ХХ – початку ХХІ століття. Водночас театральну комунікацію розуміють як процес соціокультурного обміну інформацією у художній формі, що відбувається в умовно визначеному сценічному просторі. Адресант (відправник, транслятор) і адресат (отримувач, реципієнт комунікації, глядач/слухач) художнього тексту, а також локація контакту створюють відношення особливого комунікативного трикутника. Кожний з трьох компонентів може бути предметом окремого наукового дослідження в різних галузях знань: соціології, театрознавства, культурології, соціальних комунікацій. Залежно від жанрової приналежності тої чи тої театральної акції може застосовуватися відповідна лексична форма трансляції адресантом сценічної інформації – драматична, вокальна, хореографічна, музична, пантомімічна, образотворча тощо.

Keywords