Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Jan 2024)

Правозастосування електронного врядування в контексті державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави

  • H.M. Zaikina

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.80.2.50
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 80

Abstract

Read online

Стаття присвячена дослідженню правозастосування електронного врядування в контексті дер­жавно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави. Зроблено висновок про те, що застосування електронного врядування пов’язуватиметься з загальними ознаками використання цифрових технологій у діяльності публічної адміністрації та спеціальними ознаками, опосеред­кованими державно-приватним партнерством у секторі безпеки та оборони держави. Зазначено, що електронне врядування є концепцією регулювання суспільних відносин на основі застосування цифрових технологій. Встановлено, що ключовою характеристикою електронного врядування є цифровізаційне управ­ління з акцентом на потреби громадянина. Акцентовано увагу на тому, що специфіка правозасто- сування електронного врядування державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави опосередкована можливістю використання цифрових технологій як регуляторів суспіль­них відносин, пов’язаних з забезпеченням належного стану захищеності держави та її національ­них інтересів. Визначено, що застосування заходів електронного врядування є невід’ємною складовою націо­нальної безпеки держави в цілому та застосуванні інструментів державно-приватного партнерства. Встановлено, що впроваджувати свою діяльність на основі принципів електронного врядування мають: 1) органи, що уповноважені впорядковувати діяльність, пов’язану з державно-приватним партнерством в цілому; 2) органи, що виступатимуть стороною державно-приватного партнерства в секторі безпеки та оборони держави. Обґрунтовано тезу про те, що ступінь застосування інструментів електронного врядування при державно-приватному партнерстві в секторі безпеки та оборони різнитиметься залежно від статусу суб’єкта, що виступатиме стороною договірних відносин від сторони держави. Зроблено висновок про те, що знаходження балансу між використанням цифрових інструментів, що дозволяють спрости­ти доступ громадськості до діяльності публічних інституцій під час здійснення державно-приватного партнерства з зобов’язанням по нерозголошенню діяльності в цьому контексті завжди буде схилятись до функціонального призначення по захисту держави над ідеями цифрової трансформації.

Keywords