Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Apr 2022)
Міжнародно-правове забезпечення постконфліктного врегулювання (на прикладі практики ООН)
Abstract
У статті розглянуто правомірні можливості залучення ООН до постконфліктного врегулювання. Проаналізовано історію формування інституту миробудівництва в системі органів цієї організації. Визначено інституційний та нормативний механізми застосування операцій із підтримки миру. Розкрито особливості створення поліцейських сил ООН з функціями контролю за дотриманням режиму перемир’я в зонах конфліктів. Надано визначення миротворчих операцій та охарактеризовано механізм їх засновання шляхом прийняття резолюцій Ради Безпеки ООН. У статті визначено, що саме ООН сприяла припиненню війни в Конго (1964 р.), між Іраном та Іраком (1988 р.), у Сальвадорі (1992 р.) та Гватемалі (1996 р.). ООН зробила значний внесок для встановлення миру в Мозамбіку (1994 р.), в Сьєра-Леоне (2005 р.), проголошення незалежності Східного Тимору (2002 р.). Якщо сторони конфлікту не виконують рішення, то можуть вживатися «всі необхідні заходи», включаючи військові дії як це було здійснено для відновлення суверенітету Кувейту (1991 р.), для доставки гуманітарної допомоги в Сомалі (1992 р.), для відновлення обраного демократичним шляхом уряду Гаїті (1994 р.) чи для відновлення миру та безпеки у Східному Тиморі 1999 р. Визначено, що в практиці ООН сформувалися такі засоби підтримання миру як превентивна дипломатія (preventive diplomacy), встановлення миру (peace-making), підтримання миру (peace-keeping), примушення до миру (peace-enforcement) та миробудівництво в постконфліктний період (peace-building). Особлива увага в статті присвячена Комісії з миробудівництва, яка слугує проміжною ланкою між миротворчістю та постконфліктними операціями. До основних завдань Комісії належить налагодження зв’язків між всіма сторонами для координації дій та забезпечення справжньої постконфліктної діяльності. Наразі декілька держав включено до порядку денного Комісії з миробудівництва: Бурунді, Гвінея, Гвінея-Бісау, Ліберія, Сьєрра-Леоне, Центральноафриканська республіка.
Keywords