Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)

Конституціоналізм: окремі питання еволюції правової думки

  • D.M. Byelov,
  • M.V. Bielova

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2024.04.6
Journal volume & issue
no. 4

Abstract

Read online

Вказується, встановлення критеріїв оцін­ки юридичних концепцій залишається однією з невирішених проблем у праві. Їх інтерпретація часто більше залежить від суб’єктивного погля­ду законодавця чи науковця, ніж від юридичної логіки. Водночас, навіть найдетальніше визна­чення не може охопити все розмаїття правових відносин і бути універсально застосовним. Тому формулювання точних понять у конституційно­муправі ускладнюється тим, що теорія і практи­ка національного та міжнародного конституціо­налізму ще розвиваються, а їх термінологічний апарат все ще формується. Зазначається, що поняття «конституціона­лізм» міцно закріпилося в сучасному науково­мудискурсі. Хоча термін має гуманітарне похо­дження,сьогодні він знаходить застосування і в природничих науках. Проте найчастіше «кон­ституціоналізм» використовується в гуманітар­нихдисциплінах, особливо в юриспруденції. Підкреслюється, що більшість сучасних дер­жав мають конституції, які визначають їхню структуру та процедури управління різними сферами життя. Однак наявність конституції не є достатньою умовою для визнання держави конституційною. Конституційність держави не обмежується існуванням основного закону, який може відображати певний компроміс соціаль­но-політичних сил та встановлювати державний устрій і повноваження органів влади. Навіть якщо цей закон має верховенство над іншими законами і може бути змінений лише особливою процедурою, це не гарантує справжнього кон­ституціоналізму. Таким чином, держава може мати конституцію, але не мати конституціона­лізму, і навпаки. Автори підсумовують, що попри різноманіт­ність моделей конституціоналізму, можна виді­литиспільні принципи, які характеризують його як правову концепцію: Верховенство правових законів, зокрема конституції як основного закону; Юридичне забезпечення прав і свобод особи; Інституційно-правова організація держав­ної влади з горизонтальним та вертикальним розподілом. Важливо відзначити, що універсальність цих принципів пов’язана з трансформацією захід­ногосуспільства від релігійного світогляду до раціонального світосприйняття. Ця зміна впли­нула на уявлення про державу та суспільство, сприяла формуванню класичного ліберального громадянського суспільства та концепції авто­номної особистості.

Keywords