Львівський клінічний вісник (Mar 2023)
Сучасні засади лікування генітального герпесу у жінок (огляд літератури; результати власних досліджень)
Abstract
Вступ. Проблема нових підходів у терапії генітального герпесу у жінок надзвичайно актуальна, оскільки ця генітальна інфекція дуже поширена у світі. Основними типами генітальної інфекції є вірус простого герпесу 1-го типу (ВПГ-1) і 2-го типу (ВПГ-2). Понад 400 млн людей у світі мають генітальний герпес, спричинений ВПГ-2. У США майже кожний п’ятий дорослий (майже 40 млн осіб) має інфекцію ВПГ-2, причому щороку відбувається близько мільйона нових інфікувань. Мета. Проаналізувати сучасні засади лікування генітального герпесу у жінок, використавши літературні джерела та результати власних досліджень. Матеріали й методи. Відібрано й опрацьовано 12 публікацій на основі їхньої відповідности обраній темі й надано інформацію ефективности застосування противірусного засобу «Віростат» у власній практиці. Результати. Існує декілька стратегій застосування антигерпесних лікарських засобів (ацикловір, віростат (фамцикловір), валацикловір), що їх досліджено й апробовано під час першого інфікування генітальним герпесом, у епізодичній і супресивній курації. Лікування генітального герпесу передбачає, по-перше, запобігання клінічним проявам, рецидивам і, по-друге, запобігання передаванню статевим партнерам. На підставі власного клінічного досвіду рекомендовано для лікування інфекції ВПГ у жінок український лікарський засіб «Віростат» (виробник Київський вітамінний завод) за різних клінічних проявів. Висновки. Генітальний герпес – поширена хвороба, що передається статевим шляхом. Зростання частоти ВПГ-1 і ВПГ-2 асоціюється з рецидивами виразкової хвороби статевих органів. ВПГ-2 відіграє ключову роль у поширенні ВІЛ і, хоча й рідко, ВПГ-1 і ВПГ-2, якщо ними заразитися під час вагітности, призводять до тяжких наслідків як серед матерів, так і серед новонароджених. Огляд літератури, присвяченої лікуванню хвороб, що передаються статевим шляхом, виявив небагато істотних досягнень у лікуванні генітальних герпесних інфекцій. Більша доступність тестів на ампліфікацію нуклеїнової кислоти для діагностики вірусу простого герпесу за наявности генітальних виразок поліпшує діагностику на гострій фазі. Проте серологічним аналізам бракує діагностичної точности, що вимагає поступу в діагностичному алгоритмі, а також нових діагностичних засобів. Хоча симптоми генітального герпесу можна контролювати та запобігти передаванню статевим партнерам завдяки противірусній курації, нові методи лікування з новими механізмами допоможуть поліпшити самопочуття пацієнток. Покликаючись на власний клінічний досвід використання українського препарату «Віростат» за різних клінічних проявів, рекомендуємо його широке впровадження.