Український журнал Перинатологія і педіатрія (Sep 2020)
Результати дослідження властивостей ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом
Abstract
На сьогодні в соціальній програмі суспільства найактуальнішим питанням є стан охорони здоров'я підростаючого покоління, що окреслює майбутні перспективи розвитку нації. Чисельні дослідження іноземних і вітчизняних дослідників свідчать, що серед стоматологічної патології захворювання тканин пародонта серед дитячого населення в Україні залишаються на високому рівні, незважаючи на розроблені схеми лікування. Відомо, що гінгівіт у дитячому віці часто на ранньому етапі розвитку не діагностують, унаслідок відсутності або слабо виражених скарг і ознак захворювання, що може призводити до хронізації та переходу запального процесу в запально-деструктивний. Останніми роками в медицині для ранньої діагностики й прогнозування перебігу захворювання частіше застосовують прості, атравматичні, інформативні методи, що не потребують високовартісної спеціальної апаратури та водночас є чутливими індикаторами при різних захворюваннях. У цьому плані залишається актуальним дослідження властивостей ротової рідини. Мета — дослідити властивості ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом і хронічним гастродуоденітом. Матеріали та методи. Вивчено властивості ротової рідини (швидкість слиновиділення, рН та мікрокристалізація) у 173 підлітків віком від 12 до 18 років, яких розподілено на три групи: в основну групу залучено 86 підлітків із катаральним гінгівітом на тлі хронічного гастродуоденіту, у групу порівняння — 57 підлітків із катаральним гінгівітом без соматичної патології, у контрольну групу — 30 підлітків із здоровим пародонтом без соматичних захворювань. Результати. Встановлено залежність показників ротової рідини в підлітків від наявності запального процесу в яснах та соматичного захворювання, зокрема, у підлітків основної групи швидкість салівації становила 0,27±0,02 мл/хв, у підлітків групи порівняння — 0,37±0,03 мл/хв (р<0,01), у підлітків контрольної групи — 0,49±0,01 мл/хв (р<0,001). Визначення рівня рН ротової рідини показало, що в підлітків контрольної групи рН у середньому дорівнював 7,15±0,03, у підлітків групи порівняння та основної групи — в 1,1 раза менше (відповідно 6,48±0,02 і 6,29±0,04; р<0,001). Висновки. Під час дослідження ротової рідини відмічено залежність її показників як від загального стану організму, так і від стоматологічного статусу. Показники ротової рідини можуть слугувати прогностичним тестом оцінки стану ротової порожнини та перебігу соматичного захворювання, ефективності лікування та для обґрунтування проведення профілактики катарального гінгівіту в підлітків. В основній групі виявлено переважно ІІ та ІІІ тип мікрокристалізації, у групі порівняння — ІІ тип. У цій групі порівняно з основною групою було значно менше осіб із ІІІ типом і більше — з І типом. У контрольній групі виявлено три типи мікрокристалізації, причому переважав ІІ тип. Кількість осіб із І типом була найбільшою серед трьох груп, а кількість осіб із ІІІ типом — найменшою. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначеної в роботі установи. На проведення досліджень отримано інформовану згоду батьків, дітей.
Keywords
