Соціально-економічні відносини в цифровому суспільстві (Sep 2019)

ІНФЛЯЦІЯ ТА ІНФЛЯЦІЙНІ ОЧІКУВАННЯ В УМОВАХ СУТТЄВИХ НЕВИЗНАЧЕНОСТЕЙ

  • Олександр Петрик,
  • Ігор Дейсан

DOI
https://doi.org/10.18371/2221-755x3(33)2018164209
Journal volume & issue
no. 3 (33)

Abstract

Read online

Висвітлено основні положення сучасної нової класичної теорії та можливості їх практичного застосування в діяльності центральних банків. Установлено, що монетарна політика спрямовує свої зусилля для забезпечення низької інфляції в довгостроковому періоді. У короткостроковому періоді монетарна політика стабілізує коливання розриву ВВП навколо довгострокового тренду (потенційного зростання ВВП). Визначено, що центральні банки, які застосовують активну монетарну політику, публічно проголошують про зміни (або незмінність) монетарної політики для забезпечення досягнення головної цілі в довгостроковому періоді та стабілізаційного впливу на економічну активність у короткостроковому. Головним чином зміна монетарної політики полягає в рішенні про зміну ключової короткострокової ставки центрального банку. Доведено, що відбулося визначне зростання у прозорості монетарної політики через якісні зміни в комунікаціях центрального банку із суспільством з метою приведення інфляційних очікувань до рівня довгострокового цільового показника від інфляції та постійного утримання їх біля цього рівня. Зроблено висновок, що антиінфляційна політика, базована на чітко визначених правилах і зростанні довір’я, може знизити інфляцію та підтримувати її на низькому рівні без значного зменшення обсягу виробництва. Наступний практичний досвід десятків і десятків країн підтвердив правильність цього підходу і тому саме зараз він є домінуючим у світі.

Keywords