Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)
Проблеми визначення системи форм, способів та засобів цивільно-правового захисту житлових прав
Abstract
Стаття присвячена дослідженню теоретико-правових засад побудови узгодженої системи форм і способів захисту житлових прав. Розгляд питання системи цивільно-правових форм та способів захисту житлових прав дозволяє зробити висновок про те, що житлове право є частиною цивільного права, а житлові правовідносини та житлові права - різновидом цивільних правовідносин та цивільних прав. Автор обґрунтовує, що встановлення житлових прав як предмета цивільно-правового захисту має важливе практичне значення, оскільки це надає можливість, зокрема, розмежувати суто цивільні та житлові спори. Таке розмежування має враховуватися для правильного застосування матеріального та процесуального законодавства в процесі правозастосування. Від характеру відносин залежить можливість застосування відповідного механізму правового захисту суб’єктивного права. Автор вважає, що в разі порушення прав і виникнення житлового спору алгоритм дії має бути таким: 1) у разі порушення житлового права обираємо відповідну форму захисту; 2) далі слід зазначити найбільш ефективний спосіб захисту; 3) вимога має бути втілена у відповідному засобі захисту (позов, скарга, заява). Захист житлових прав громадян в Україні можна поділити на юрисдикційну та неюрис- дикційну форми захисту. Захист прав суб’єктів житлових відносин у суді посідає головне місце з-поміж юрисдикційних форм захисту, має універсальний характер, гарантується Конституцією України та є найбільш пристосованим до вирішення спорів щодо захисту житлових прав громадян. Вибір конкретної форми захисту житлових прав громадян обумовлений юридичною природою житлових прав. Переліку способів захисту житлових прав громадян в Україні в чинному ЖК України не передбачено. Тому при виникненні житлового спору слід керуватися нормами ЦК України (ст. 16). Зазначені способи захисту цивільних прав реалізуються у конкретних засобах захисту. Важливу роль у регламентації відносин зі здійснення правосуддя в житлових справах відіграє Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р. Виходячи із сутності практики ЄСПЛ та доктрини щодо характеру рішень ЄСПЛ, слід зробити висновок, що такі рішення важливі й для становлення доктрини житлового права та мають прецедентний характер при вирішенні житлових спорів у порядку цивільного судочинства. Особливо актуальною також є можливість застосування процедури медіації щодо житлових спорів. З урахуванням особливостей житлових спорів можна запропонувати й особливості застосування медіації щодо житлових спорів. У цьому напрямі доцільно використовувати й онлайн-медіацію.
Keywords