Первинна інвалідність військовослужбовців: динамика показників, кластери її профілактики та зниження

Abstract

Вступ. Під час дослідження встановлена відсутність інформації щодо заходів системного характеру з профілактики первинної інвалідності військовослужбовців, заходів, спрямованих на її зниження з урахуванням комплексного уніфікованого підходу до збереження стану здоров’я військовослужбовців різного відомчого підпорядкування. Поодинокі публікації за даною темою висвітлюють питання інвалідності військовослужбовців лише частково та в окремих військових формуваннях України. Вирішення цієї проблеми неможливо без проведення моніторингу і системного аналізу показників первинної інвалідності військовослужбовців та розробки заходів системного характеру щодо її профілактики і зниження з позиції уніфікації організаційних підходів в межах єдиного медичного простору України. Мета дослідження полягає у проведенні системного аналізу динаміки показників первинної інвалідності військовослужбовців в Україні за період 2013-2020 рр. та визначення напрямків її профілактики та зниження. Матеріали та методи дослідження. Дослідження проводилось із використанням класичних соціально-гігієнічних методів: монографічного, статистичного, аналітичного, документального обліку та системного аналізу. Матеріалами дослідження слугували нормативно-правові акти з питань інвалідності, а також матеріали статистичної звітності медико-соціальних експертних комісій МОЗ України за період з 2013 до 2020 року. Результати. У статті наведені результати системного аналізу динаміки показників первинної інвалідності серед військовослужбовців за окремими регіонами України та запропоновані кластери її профілактики та зниження. На основі аналізу наявної статистичної інформації та з урахуванням власного практичного досвіду показано, що основними чинниками, які зумовили підвищення рівня первинної інвалідності серед ВС, були: участь ВС всіх військових формувань України у проведенні АТО-ООС та недоліки в організації їх медико-санітарного забезпечення. Також, крім вказаних чинників, на формування інвалідності ВС на окремих адміністративних територіях України впливали показники інвалідності ВС учасників ліквідації аварії на ЧАЄС та у більшості нерівномірне знаходження ВС, що визнані інвалідами, в окремих регіонах України. Висновки. Результати дослідження динаміки показників первинної інвалідності у військовослужбовців у період 2013-2020 років дозволяють констатувати існуючу тенденцію до їх збільшення. Визначено, що основними чинниками, які зумовили підвищення рівня первинної інвалідності у військовослужбовців були: участь ВС всіх військових формувань України у проведенні АТО-ООС та недоліки в організації і проведенні їх медико-санітарного забезпечення в основному в період з 2014 до 2016 роки. Встановлено, що наявна статистична звітність МСЕК не враховує структуру причин формування первинної інвалідності серед військовослужбовців за нозологічним формами патології, отже потребує удосконалення, що буде сприяти плануванню та організації заходів профілактиці первинної інвалідності у ВС. Запропоновані основні заходи щодо удосконалення організаційних засад з метою профілактики і зниження первинної інвалідності сере ВС, особливо тих, хто приймав участь у бойових діях.

Keywords

• військовослужбовці, первинна інвалідність військовослужбовців, динаміка показників первинної інвалідності, профілактика інвалідності військовослужбовців