Аналітично-порівняльне правознавство (Jul 2024)
Методологічні підходи до оптимізації адміністративних послуг в Україні
Abstract
У статті на підставі комплексного аналізу розглянуто методологічні підходи до оптимізації адміністративних послуг в Україні. Актуальність теми зумовлена реалізацією концепції сервісної правової держави де ефективна організація надання адміністративних послуг входить до кола фундаментальних проблем функціонування суспільства та держави. Об’єктом дослідження є система надання адміністративних послуг. Предметом дослідження є методологічні положення щодо формування та розвитку організації надання адміністративних послуг. Багатогранність проблеми зумовила необхідність комплексного використання системного підходу до предметної галузі, що вивчається. Використовувалися загальнонаукові та специфічні методи пізнання - аналіз і синтез, індукція та дедукція, порівняльний аналіз, узагальнення, систематизація, історико-логічний метод і інші. Адміністративні послуги визначаються як блага, надання яких ініційовано при взаємодії держави з громадянським суспільством і бізнесом та делеговано державі. Засобом систематизації організації та надання послуг виступила класифікація. Результатом систематизації адміністративних послуг стає побудова класифікаційної системи послуг як соціально-економічного явища, тобто. приведення сукупності адміністративних послуг до певної ієрархічної єдності у функціональних цілях. Відповідно до такого варіанта визначення ключовими властивостями при ідентифікації адміністративних послуг як публічних є: пов’язаність з виконанням державних функцій; безпосередня між секторна взаємодія. Методологія дослідження оптимізації адміністративних послуг ґрунтується на суб’єктно-орієнто- ваного підходу. Базисом нормативної складової методології організації надання послуг є чинник суб’єктності, який визначається за критеріями. Перший критерій передбачає послідовне подолання суб’єкт-об’єктної орієнтації на суб’єкт-по- лісуб’єктну. Другий критерій передбачає зміну домінанти внутрішньої орієнтації на зовнішню. Третій критерій характеризується за допомогою необхідності персоналізації та індивідуалізації взаємодії. Четвертий критерій заснований на домінанті розвитку всіх суб’єктів сервісної діяльності.
Keywords