Аналітично-порівняльне правознавство (Oct 2024)
Аграрна політика у сфері інновацій та цифровізації агроекспорту: правові засади
Abstract
У статті висвітлюються питання державної аграрної політки щодо розвитку інформаційних та інноваційних аграрних відносин у сфері цифровізації експорту сільськогосподарської продукції (далі - агроекспорту). З’ясовано особливості експериментального проєкту з верифікації суб’єктів агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. Підкреслено, що верифікація агроекспортерів спрямована на розвиток аграрних інформаційних та інноваційних відносин, широке застосування цифровізації в аграрному секторі, посилення режиму законності та подолання бюрократичних перешкод на всіх ділянках агровиробничої діяльності, мінімізацію корупційного елементу в експортних аграрних відносинах. Для включення до переліку верифікованих суб’єктів агропромислового комплексу суб’єкт повинен мати спеціальну правосуб’єктність, елементами якої є: наявність статусу сільськогосподарського товаровиробника; досвід щодо експорту сільськогосподарської продукції; реєстрація у Державному аграрному реєстрі; стан фінансової стабільності; системна господарська діяльність. Визначено, що Державний аграрний реєстр є нематеріальним активом у вигляді складного цифрового об’єкта, що поєднує комп’ютерну програму та неори- гінальну базу даних. Він обліковується та адмініструється державою. Майнові права інтелектуальної власності на цей Реєстр належать державі. Реєстрація суб’єктів у Державному аграрному реєстрі створює потенційну можливість для суб’єктів агробізнесу своєчасно здійснювали подання заявок на отримання державної підтримки, а також документів дозвільного характеру, проведення власної верифікації як суб’єкта агроекспорту тощо. Цифровізація таких даних є підґрунтям для відкриття електронних аграрних ринків, зокрема цифрового агроекспорту. Враховуючи потенціал цифрової торгівлі, аргументовано доцільність підтримання подальшого наповнення та функціонування Державного аграрного реєстру, проведення верифікації агроекспортерів як передумов для подальшого становлення цифрових аграрних правовідносин. Наголошено, що цифровізація процесу аграрного виробництва є додатковим чинником для розширення ринків національної сільськогосподарської продукції. Так, завдяки запровадженню цифровізації у процес виробництва майбутній споживач сільськогосподарської продукції (незалежно від його місця знаходження у світі) потенційно може відстежувати весь процес - від вибору якісного насіння до готової продукції.
Keywords