Innovative Biosystems and Bioengineering (Oct 2024)

Флуоресцентне дослідження взаємодії олігонуклеотидів із рекомбінантними білками: інсуліном, інтерфероном α2-β, соматотропіном та їхніми рецепторами

  • Oleksandr Nuzhnyi,
  • Roman Nikolaiev,
  • Zenovii Tkachuk

DOI
https://doi.org/10.20535/ibb.2024.8.3.304238
Journal volume & issue
Vol. 8, no. 3

Abstract

Read online

Проблематика. Олігонуклеотиди (OLNs) здатні брати участь у широкому спектрі різноманітних білок-лігандних взаємодій і виконують значну кількість клітинних функцій, утворюючи структури, які дають їм змогу специфічно взаємодіяти з ДНК, РНК і білками, що є важливим аспектом біологічних процесів. Успіхи у вивченні цих різноманітних взаємодій можуть сприяти розробці нових технологій лікування різних захворювань. Механізм взаємодії між білками та OLNs є складним і все ще потребує детального вивчення. Необхідні подальші дослідження, щоб повністю розкрити цей процес і забезпечити краще розуміння взаємодії між цими біомолекулами. Мета. Синтезувати, очистити та дослідити взаємодію OLNs із рекомбінантними сигнальними білками інтерфероном α2-β та інсуліном з їхніми рецепторами і соматропіном, оцінивши міцність зв’язку за допомогою флуоресцентної спектроскопії. Методика реалізації. Взаємодію аналізували за допомогою рівняння Штерна–Вольмера в загальній і модифікованій формах і рівняння Хілла. OLNs синтезували методом твердофазового фосфорамідиту з очищенням твердофазовою екстракцією та подальшою перевіркою на спектрофотометрі. Результати. Флуорометричне титрування показало, що OLNs зв’язуються з білками в середній зоні афінності, утворюючи не­флуоресцентні комплекси, з найбільш активною взаємодією з короткими OLNs. Виявлено позитивне кооперативне зв’язування інтерферону з G20 і T20 та негативне кооперативне зв’язування інсуліну з C20 і A20. Також було показано негативне кооперативне зв’язування STP із C20. Висновки. Дослідження продемонструвало взаємодію між OLNs і рекомбінантними сигнальними білками й рецепторами за допомогою різних механізмів зв’язування, що потенційно може впливати на їх конформацію та біологічну активність. Ці результати мають значення для терапевтичного використання OLNs у контексті сигнальних білків і рецепторів.

Keywords