Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2024)
Об’єкт складу кримінального правопорушення порушення законів та звичаїв війни
Abstract
Стаття присвячена дослідженню об’єкта складу кримінального правопорушення порушення законів та звичаїв війни. Актуальність теми зумовлена зростанням кількості порушень міжнародного гуманітарного права в сучасних збройних конфліктах, зокрема в контексті російської агресії проти України. Автор аналізує різні підходи до визначення поняття «об’єкт кримінального правопорушення», критично оцінюючи традиційне радянське уявлення про об’єкт як суспільні відносини. Обґрунтовується необхідність відходу від цієї концепції на користь більш широкого розумінняоб’єкта як комплексу соціально значущих цінностей, інтересів та благ, що охороняються кримінальним законом. У статті розглядається специфіка об’єкта порушеннязаконів та звичаїв війни, яким визначається встановлений міжнародними актами порядок ведення війни. Автор підкреслює, що цей об’єкт включає міжнародний правопорядок у сфері збройних конфліктів, принципи міжнародного гуманітарного права, правила ведення бойовихдій та захист жертв війни. Аналізується додатковий факультативний об’єкт порушення законів та звичаїв війни життя особи та її здоров’я. Наголошується, що обов’язковою ознакою об’єкта для цього кримінального правопорушенняє його предмет, що становлять об’єкти цивільного призначення, зокрема національне майно, яке є матеріальним носієм культурних цінностей. Особлива увага приділяється аналізу структурикримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, яка відрізняється від традиційної структури складу кримінального правопорушення і включає матеріальний, ментальний та контекстуальний елементи. Автор також розглядає концепцію командної відповідальності, яка є важливою складовою кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни. У висновках стверджується, що чітке розумінняоб’єкта порушення законів та звичаїв війни є ключовим для правильної кваліфікації діянь та забезпечення невідворотності покарання за кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Автор підкреслює необхідність подальшого вдосконаленняпідходів до визначення об’єкта цього кримінального правопорушення з урахуванням розвитку міжнародного кримінального права та практики міжнародних судових інституцій.
Keywords