Функціональний аспект мовного сексизму в українських інформаційних масмедіа

Abstract

DOI: https://doi.org/10.17721/APULTP.2022.45.52-64 Метою нашого дослідження є актуалізація поняття "мовного сексизму" у медійній комунікації через призму гендерної лінгвістики, яка сьогодні визначає певну трендовість у наукових дослідженнях сучасної гуманітаристики. Становлення нової політичної системи, розвиток інформаційного простору, трансформація соціально-політичної ситуації в країні, виникнення нових загроз у швидкозмінному світі вимагають вироблення гендерної риторики. Невід'ємною, а часто і вирішальною, частиною сучасного простору є принцип рівності статей, гендерної демократії та утвердження гендерної культури у світі, яка безпосередньо реалізується у мові. Відповідно розглянуто досягнення гендерної лінгвістики у медіалінгвістичному аспекті як такому, що суттєво впливає на формування духовних і матеріальних цінностей сучасного суспільства. Представлення у мові медіа гендерно орієнтованих тем сприяє публічному їх обговоренню та у подальшому – подоланню стереотипних уявлень у суспільстві. У свою чергу проаналізовано екстра- та інтралінгвальну мотивацію поширення мовного сексизму у медіа. Особливу увагу приділено поняттю "мовного андроцентризму" як прояву мовного сексизму через призму вітчизняних та світових гендерних досліджень на прикладі інформаційних медіатекстів. З метою визначення добору та функціонування комплексу лінгвістичних засобів різних проявів мовного сексизму у засобах масової інформації у статті проаналізовано тексти інформаційних ресурсів відомих українських медіа. У статті також розглянуто поняття "гендерної метафори", її функції та вияви у мові українських ЗМІ. Окрім вищезазначеного, у статті описані шляхи подолання мовного сексизму у медіакомунікації та визначені перспективи дослідження у порівняльному контексті на конкретних прикладах. Ключові слова: мовний сексизм, медійна мова, мовний андроцентризм, гендерна метафора, інформаційні ЗМІ, медіалінгвістика, гендерна лінгвістика. Інформація про авторів: Стафійчук Дарина Олегівна – магістрант кафедри стилістики та мовної комунікації; Навчально-науковий інститут філології; Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Електронна пошта: [email protected] Архангельська А. Femina cognita. Українська жінка у слові й словнику. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2019. Гендер для медій: підручник із гендерної теорії для журналістики та інших соціогуманітарних спеціальностей / За ред. М.С. Маєрчик. Київ: Критика, 2013. Гендерна лінгвістика в Україні: історія, теоретичні засади, дискурсивна практика / укладачі: Т.А. Космеда, Н.А. Карпенко, Т.Ф. Осіпова, Л.М. Саліонович, О. В. Халіман / За ред. Т.А. Космеди. Xарків: ХНПУ ім. Г. С. Сковороди, 2014. Гендерні ресурси українських мас-медіа: ціна і якість: Практичний посібник для журналістів та працівників ЗМІ / укладачі: Н. М. Сидоренко, М. М. Скорик / За ред. Н. М. Сидоренко. Київ: К.І.С., 2004. Кодекс етики українського журналіста. [Електр. ресурс]. URL: https://cje.org.ua/ethics-codex/ Основи теорії ґендеру: навчальний посібник / укладачі: В. П. Агеєва, Л.С. Кобелянська, М.М. Скорик / За ред. М.М. Скорика. Київ: К.І.С., 2004. Тараненко О. Андроцентризм у системі мовних координат і сучасний гендерний рух: монографія. Київ: Видавничий дім Дмитра Бураго, 2021. Український правопис / За ред. Є. І. Мазніченко, В. Є. Македон, С.В. Шарабанова, І. Л. Яловнича. Київ: Наукова думка, 2019. Шевченко З. Словник ґендерних термінів. Черкаси: Чабаненко Ю., 2016. Gender-sensitive indicators for media: framework of indicators to gauge gender sensitivity in media operations and content. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization, 2012. URL: https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000217831 Harding S. The Science Question in feminism. New York: Cornell University Press, 1987. Oakley A. Sex, Gender and Society. UK: Routledge, 2015.