Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право (Oct 2023)

Криміналістичне забезпечення судового провадження: онтологічний, методологічний і праксеологічний аспекти

  • Yu. Myroshnychenko

DOI
https://doi.org/10.24144/2307-3322.2023.79.2.40
Journal volume & issue
Vol. 2, no. 79

Abstract

Read online

У статті наведено результати осмислення автором феномену криміналістичного забезпечення як окремої сутності, системи, в якій відбуваються процеси продукування, поширення та застосування криміналістичних знань на практиці. Відповідно до цього в онтологічному аспекті криміналістичне забезпечення бачиться як складна, багатопланова система, що містить низку функціонально пов’язаних між собою генеральною метою підсистем, головними серед яких є наука криміналістика, криміналістична освіта та криміналістична практика. Кожна з них має власні компоненти, котрі також можуть бути розглянуті та описані як системи, що складаються з певних елементів – окремих процесів та їх результатів, які мають власну структуру, включаючи об’єкти, суб’єкти, зв’язки, функції та цілі. Криміналістичне забезпечення правоохоронної та судової діяльності, розглядуване під системно-діяльнісним (процесним) кутом зору, може бути репрезентоване як система наукової, педагогічної та прикладної діяльності з розроблення криміналістичних прийомів, методів і рекомендацій, передання знань про них суб’єктам зазначених видів діяльності, формування у них навичок і вмінь, необхідних для ефективного застосування криміналістичних засобів у кожній криміналістичній ситуації з метою позитивно-результативної реалізації ними професійних завдань і процесуальних функцій. З позицій ресурсного підходу криміналістичне забезпечення являє собою сукупність криміналістичних технічних засобів, тактичних прийомів і методичних рекомендацій, а також криміналістичних знань і вміння суб’єктів, уповноважених на розкриття, розслідування та судовий розгляд кримінальних справ. Практична складова криміналістичного забезпечення судового розгляду кримінальних справ являє собою діяльність суду з формування та подальшого застосування комплексу, розроблених накою криміналістикою та апробованих судовою практикою заходів, спрямованих на зниження впливу фактору інформаційної невизначеності початкового етапу судового провадження, прогнозування й запобігання раптової зміни судової ситуації, створення сприятливих умов для організованого, своєчасного початку та успішного проведення судового засідання і ухвалення законного й обґрунтованого рішення.

Keywords