Системи обробки інформації (Feb 2019)
Принципи, методи і технології моделювання і дослідження процесів функціонування складних багатоструктурних систем військового призначення і управління їх структурною динамікою
Abstract
У статті розглядається системно-концептуальні положення о моделюванні процесів функціонування складних багатоструктурних систем військового призначення і управління їх структурною динамікою в умовах змінювання оперативно-тактичної обстановки в районі ведення бойових дій. Управління структурною динамікою представляється як процес формування і реалізації управлінських впливів на систему (організаційну, організаційно-технічну, технічну), які забезпечують її переведення з поточного (вихідного) у заданий (потрібний) багатоструктурний макростан з дотриманням принципу залежності структури системи від її функцій. Моделювання віднесено до основних засобів досліджень вказаних систем, яке забезпечує їх повноту і оперативність. При формуванні управління структурною динамікою складних багатоструктурних систем військового призначення рекомендується використовувати (у залежності від поточної або прогнозованої ситуації в районі ведення бойових дій) такі моделі процесів управління, які дозволяють з різними деталізацією і формою враховувати (при необхідності) різноманітні фактори збурення, які впливають на систему (цілеспрямовано або нецілеспрямовано), обираючи різні підходи до врахування у моделях керованих факторів впливу адекватно умовам, що склалися, а також враховувати можливий прояв фактору ризику. Стверджується, що моделі, здатні до швидкої структурно-функціональної адаптації до змін функціональних задач системи і оперативно-тактичної обстановки, будуть більш адекватними до ситуацій при веденні бойових дій і будуть забезпечувати підтримку більш ефективного управління структурною динамікою і процесами функціонування складних багатоструктурних систем військового призначення в обстановці, що динамічно змінюється у зоні відповідальності. З огляду на те, що експериментальна обробка і перевірка моделей процесів функціонування складних багатоструктурних систем військового призначення і управління їх структурною динамікою по реальним даним має суттєві обмеження з неможливості отримання достатнього обсягу дослідних даних, пропонується комплексирувати (інтегрувати) різні види моделей у рамках полімодельних комплексів і спільно використовувати традиційні і інтелектуальні технології моделювання, у тому числі і технології гомеостатичного моделювання.
