Відкрите освітнє е-середовище сучасного університету (Dec 2024)

АКАДЕМІЧНЕ КОНСУЛЬТУВАННЯ: ЗРУЧНІСТЬ ТА ЕФЕКТИВНІСТЬ В УМОВАХ ТРАДИЦІЙНОГО ТА ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ

  • Володимир Іванович Староста

DOI
https://doi.org/10.28925/2414-0325.2024.1710
Journal volume & issue
no. 17

Abstract

Read online

Світова пандемія Covid-19 сприяла прискореному розвитку дистанційного навчання в закладах вищої освіти і, як наслідок, набуло широке поширення дистанційне синхронне та асинхронне консультування з використанням різноманітних цифрових інструментів. Метою дослідження є виявлення та порівняння поглядів студентів й аспірантів щодо зручності та ефективності консультування в умовах традиційного/аудиторного та дистанційного навчання. Упродовж 2020-2023 рр. в анонімному онлайн опитуванні прийняло участь 3037 респондентів університету (140 аспірантів, 2897 студентів). Математичне опрацювання наслідків емпіричного дослідження проведено з використаннням IBM SPSS Statistics 23. Показано, що зручність та ефективність академічного консультування покращується у напрямку (наведено середні значення зручності й ефективності та відповідні сумарні відсотки респондентів з достатнім та високим рівнем для кожної форми консультування): аудиторне індивідуальне консультування – студенти (М=3,38; 46,5%) → аспіранти (М=3,95; 70,0%); аудиторне групове консультування – студенти (М=3,32; 45,2%) → аспіранти (М=3,62; 60,7%); дистанційне консультування – студенти (М=3,32; 44,2%) → аспіранти(М=3,73; 60,0%); письмове консультування – аспіранти (М=2,44; 21,4%) → студенти(М=2,58; 18,6%). Студенти та аспіранти мають максимальну зручність та ефективність в умовах аудиторного та дистанційного консультування, а найменшу – письмового консультування (кафедральні/аудиторні стенди). У напрямку письмове → дистанційне, аудиторне консультування покращується його зручність та ефективність за різними ознаками респондентів-студентів (стать, рік опитування, спеціальність, освітній рівень, форма навчання). З використанням t-критерію для незалежних вибірок студентів встановлено відсутність статистично значущих відмінностей (p≤0,05) за такими ознаками: «освітній рівень», «стать» для усіх форм консультування; «рівень навчальних досягнень» для дистанційного консультування. Виявлено тенденцію зростання рейтингу традиційного/аудиторного консультування для студентів з достатнім та високим рівнем навчальних досягнень. Водночас, дистанційне консультування має подібну зручність та ефективність для студентів з різним рівнем навчальних досягнень.

Keywords