Науковий вісник НЛТУ України (Jun 2022)
Вплив породи деревини і товщини термопластичної плівки вторинного поліетилену низької густини на фізичні властивості фанери
Abstract
Сьогодні в Україні проблема перероблення полімерних відходів набуває актуального значення. Це пов'язано не тільки із шкодою довкіллю, але й відсутністю власних значних родовищ вуглеводнів і транзитне в цьому відношенні положення. Вторинне перероблення полімерів дасть змогу істотно економити первинну сировину (нафту), електроенергію та зменшить утворення пластичних відходів. У цій роботі запропоновано використання термопластичних відходів, а саме термопластичних плівок поліетилену низької густини (ПЕНГ) вторинної переробки у виробництві фанери, як один з перспективних напрямків вирішення питання забруднення довкілля негативним впливом полімерних відходів. Основне завдання цього дослідження – оцінити доцільність заміни термореактивних клеїв на термопластичні плівки вторинної переробки у виробництві фанери, склеєної з листів шпону м'яких і твердих листяних порід деревини. Для цього – досліджено фізичні властивості фанери, а саме: щільність, водопоглинання і набрякання за товщиною після витримки у воді впродовж 24 год. Для виготовлення фанери використовували лущений шпон чотирьох порід деревини (тополі, берези, бука і граба) і термопластичну плівку вторинного ПЕНГ завтовшки 50 мкм. Змінними параметрами були порода деревини та товщина плівки – 50, 100 і 150 мкм. Для порівняння отриманих результатів фізичних властивостей фанери, склеєної ВПЕНГ, виготовляли фанеру, склеєну термореактивним карбамідоформальдегідним клеєм (КФ-МТ) за умовами виробництва. За результати цього дослідження з'ясовано, що зразки фанери, склеєної із шпону листяних порід деревини термопластичною плівкою вторинного ПЕНГ різної товщини, володіють фізичними властивостями, які незначно поступаються матеріалу на основі термореактивного карбамідоформальдегідного клею. Встановлено, що порода деревини більше впливає на фізичні властивості фанери, ніж товщина плівки. Проте збільшення товщини термопластичної плівки вторинного ПЕНГ покращує фізичні показники фанери. Усі зразки фанери, склеєної із листів шпону породи тополі плівкою вторинного ПЕНГ, мали найбільші показники водопоглинання, однак найменші – набрякання за товщиною. Треба зазначити, що заміна традиційних, зазвичай токсичних, термореактивних клеїв на вторинні термопластичні в технології виготовлення фанери, дасть змогу зменшити кількість викидів формальдегіду у довкілля, шкідливий вплив на життєдіяльність людини та обсяг пластичних відходів.
Keywords
