Праці Наукового товариства імені Шевченка. Медичні науки (Sep 2020)

МОРФОМЕТРИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА АНГІОАРХІТЕКТОНІКИ СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ МАТКОВОЇ ТРУБИ В НОРМІ ТА ЗА УМОВ ВПЛИВУ ОПІОЇДА В ЕКСПЕРИМЕНТІ

  • Mariia Podolyuk,
  • Iryna Vilkhova,
  • Lesya Mateshuk-Vatseba

DOI
https://doi.org/10.25040/ntsh2020.02.07
Journal volume & issue
Vol. 62, no. 2

Abstract

Read online

Вступ. У сучасному світі проблема вживання наркотичних речовин, особливо серед молоді, виходить на перший рівень. Сприйнятливість до розвитку наркотичної залежності жіночого організму значно вища, ніж чоловічого. Вивчення шляхів кровопостачання маткової труби актуальне, оскільки морфологічна перебудова слизової оболонки маткової труби відіграє важливу роль у патогенезі багатьох захворювань жіночої репродуктивної системи. Головними мішенями впливу патологічних факторів стають судини, структурні зміни яких є основою для розвитку патологічного процесу та визначають особливості клінічної симптоматики. Методи дослідження. Дослідження виконані на 34 білих щурах самках репродуктивного віку (4,5–6,0 місяців) масою тіла 180–220 г. Ангіоархітектоніку слизової оболонки маткової труби вивчали у подвійних сліпих, плацебо контрольованих дослідженнях з розподілом на: групу контролю (інтактні щурі, що прийнято за відносну анатомічну норму, n=10), плацебо контрольовану групу (n=9), яким впродовж експерименту вводили 0,9 % розчин NaCI.і 3 експериментальні групи (n=5), яким моделювали тривалий вплив опіоїда. Для аналізу структурних змін гемомікроциркуляторного русла використовували такі морфометричні показники: діаметр судин, артеріоло-венулярний коефіцієнт, показник трофічної активності тканини. Результати. Через два тижні введення налбуфіну відмічали розширення артеріол і капілярів, їхній діаметр достовірно зростав; збільшувався артеріоло-венулярний коефіцієнт та показник трофічної активності тканини. Через чотири тижні експерименту спостерігали звивистість артеріол, втрату чіткості контурів, розширення просвіту судин, виявляли мікросудини з мікроаневризмами, облітерацією капілярів. Після шеститижневого введення налбуфіну гемомікроциркуляторне русло перебувало на стадії декомпенсації, капілярний компонент майже зруйнований, артеріоли різко покручені, деформовані, венули розширені, відкривалися додаткові артеріоло-венулярні анастомози, показник трофічної активності тканини значно збільшувався. Висновки. Шеститижнева дія налбуфіну мала найвиразніший пошкоджувальний вплив на гемомікроциркуляторне русло стінки маткової труби.

Keywords