Ефективність рентгенендоваскулярної емболізації бронхіальних артерій як малоінвазивного методу зупинки легеневих кровотеч різної нозології

Abstract

Вступ. Легеневі кровотечі представляють значну проблему в сучасній хірургічній практиці. Незважаючи на те, що існують різні підходи щодо зупинки легеневих кровотеч, перевага віддається малоінвазивним методам, які мінімізують виникнення ускладнень. Одним із ефективних підходів представляється ендоваскулярне лікування. Рентгенендоваскулярна емболізація бронхіальних артерій (РЕБА) – перспективний метод, який може застосовуватися при різних патологічних станах, включаючи рак легень різної форми, що супроводжуються легеневою кровотечею. У зв’язку з тим, що РЕБА дозволяє у більшості пацієнтів досягти стійкого гемостазу, він є методом вибору. В той же самий час кожен метод має свої обмеження, і РЕБА не є винятком. Тому досить актуальне подальше вивчення можливостей застосування даного методу при легеневих кровотечах різної нозології, а також порівняння ефективності РЕБА з іншими малоінвазивними методами гемостазу. Мета: дослідження ефективності застосування РЕБА як малоінвазивного методу зупинки легеневої кровотечі порівняно з бронхоскопією. Матеріали та методи. В даній роботі було досліджено 71 пацієнта з легеневими кровотечами, які зумовлені артеріо-венозними мальформаціями та пневмофіброзами. З них 48 хворим була виконана РЕБА, 23 – бронхообтурація. Оцінювалася ефективність застосованих методів щодо досягнення гемостазу. Результати. Результати дослідження показали, що виконання РЕБА дозволило ефективно зупинити кровотечу у 83% хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 94% – з пневмофіброзами. Бронхообтурація сприяла гемостатичному ефекту в 67% випадків у хворих з артеріо-венозними мальформаціями і 29% пацієнтів з пневмофіброзами. Якщо при виконанні процедури не вдавалося досягти гемостатичного ефекту, проводили торакотомію. Після цього у всіх хворих була зупинена кровотеча. Загалом, РЕБА є більш ефективним методом зупинки легеневих кровотеч, зумовлених артеріо-венозними мальформаціями і пневмофіброзами. А в тих випадках, коли є протипоказання щодо проведення РЕБА, доцільно використовувати інший малоінвазивний метод – бронхообтурацію. При цьому РЕБА є методом вибору, оскільки він дозволяє досягнути стійкого гемостазу у переважної кількості хворих. Висновки. Показано, що застосування РЕБА дозволило ефективно зупинити легеневу кровотечу, спричинену артеріо-венозними мальформаціями, у 83% випадків. У 17% хворих мав місце рецидив, який успішно усунули за допомогою торакотомії. У пацієнтів з артеріо-венозними мальформаціями, які викликали ЛК, проведення бронхообтурації сприяло гемостазу в 67% випадків. У 33% хворих кровотеча повторилася, у зв’язку з чим була проведена торакотомія для досягнення гемостатичного ефекту. У хворих з ЛК, викликаною пневмофіброзами, РЕБА сприяла гемостазу в 94% випадків. У 6% хворих мав місце рецидив, що зумовило проведення торакотомії, після чого було досягнений гемостаз. Виконання бронхообтурації при ЛК внаслідок паневмофіброзів сприяло гемостазу в 71% випадків. У 29% хворих відбувся рецидив, і для усунення кровотечі було проведено торакотомію, після чого кровотеча зупинилася. Оцінка ефективності застосування двох малоінвазивних методів зупинки легеневої кровотечі показала достатньо високу ефективність і бронхообтурації, і РЕБА. При цьому РЕБА дозволила зупинити кровотечу в більшому числі випадків, ніж бронхообтурація. В деяких випадках (при масивних кровотечах) обидва методи не дозволяли досягнути гемостазу після проведення процедури, що вимагало подальшого виконання торакотомії для досягнення гемостазу. Загалом, у зв’язку з забезпеченням стійкого гемостазу в більшості пацієнтів РЕБА є методом вибору.

Keywords

• легенева кровотеча, РЕБА, бронхообтурація, пневмофібрози, артеріо-венозні мальформації.