Зернові культури (Dec 2021)
ВИТРАЧАННЯ ВОДИ РІЗНОВІКОВИМИ РОСЛИНАМИ ПШЕНИЦІ ОЗИМОЇ В ПОСУШЛИВИХ УМОВАХ СТЕПУ
Abstract
З’ясовано, що протягом останніх 30-ти років в умовах півдня Степу мають місце істотні зміни клімату. Впродовж 1963/64–1989/90 в. р. середня річна температура повітря становила 9,6 °С, а 1990/91–2019/20 в. р. – 11,3 °С. Середня річна кількість опадів в 1957/58–1989/90 в. р. дорівнювала 456,1 мм, в 1990/91–2019/20 в. р. – 400,5 мм. У зв'язку з цим за останнє 30-річчя середньорічна температура повітря зросла на 1,7 °С, а середньорічна кількість опадів зменшилась на 55,6 мм. Виявлено, що впродовж 1990/91–2019/20 вегетаційних років в умовах зони Степу витрати води рослинами пшениці озимої по чорному пару протягом вегетаційного періоду зменшились до 2536–2811 м3 /га. Найбільш ефективно витрачали вологу посіви пшениці за сівби 25.09 (фон N40P40K40, норма висіву – 4,5 млн схожих насінин/га): сумарні витрати води становили 2605 м3 /га, коефіцієнт водоспоживання – 428 м3 /т, врожайність зерна – 6,08 т/га. З'ясовано, що за 28-річними даними запаси доступної вологи в шарі ґрунту 0–10 см по чорному пару, як найбільш стабільному попереднику за забезпеченням вологою грунту, дорівнювали 10,2 мм і гарантували практично щорічне одержання повних сходів пшениці озимої. Визначено, що рослини пшениці озимої нерівномірно витрачали вологу протягом вегетації: в осінній період – 8,0–19,2 % від загальних витрат води, за час відновлення весняної вегетації - початок виходу в трубку – 28,3–30,9 %, вихід в трубку - початок колосіння – 22,1–24,2 %, колосіння - повна стиглість – 30,0–36,9 %. За результатами проведених досліджень запропоновано заходи мінімізації негативного впливу подальшого підвищення посушливості клімату шляхом посилення здатності ґрунту утримувати вологу осінньо-зимових опадів та поліпшення його агрофізичних властивостей і водопроникності, впровадження сортів з більш вираженою ксероморфною структурою, які характеризуються підвищеним рівнем адаптації та витривалості до абіотичних стрес-факторів
Keywords
