Вісник КНУКіМ: Серія Мистецтвознавство (Dec 2019)

Мотив потопельника в художніх творах доби fin de siecle

  • Ольга Даніїлівна Сосік

DOI
https://doi.org/10.31866/2410-1176.41.2019.188705
Journal volume & issue
Vol. 0, no. 41
pp. 233 – 240

Abstract

Read online

Мета статті – проаналізувати особливості вираження мотиву потопельника в художніх творах доби fin de siècle. Методи дослідження складаються з мистецтвознавчих та загальнонаукових. Застосовано компаративний метод для виявлення образно-тематичних паралелей у творах митців різних країн Європи на межі XIX–XX ст.; історико-культурний – для визначення міфопоетичних джерел інспірацій тем та образів; семіотичний метод – для розкриття символіки творів. Наукова новизна полягає у з’ясуванні специфіки художньо-образних рішень жанрового мотиву потопельника та виявленні образно-тематичних паралелей у творах митців країн Європи доби fin de siècle. Висновки. Мотив потопельників у мистецтві fin de siècle сформувався на тлі занепадницьких настроїв, які панували в Європі того часу. Атмосфера розгубленості й розчарування, спричинена руйнуванням сталих світоглядних настанов, викликала в митців загострену меланхолію, що втілювалась на їхніх полотнах у вигляді естетизації смерті як порятунку від буденності світу. Мотив потопельників у мистецтві зазначеного періоду має три ключові іконографічні ізводи: образ Офелії – героїні шекспірівської драми «Гамлет»; образ Леді Шалотт з однойменної поеми А. Теннісона; образ Елейн з Астолату – героїні роману Т. Мелорі «Смерть Артура». Приналежність названих образів до англійської культури свідчить про особливий вплив на мистецтво різних країн доби fin de siècle творчості художників-прерафаелітів. Зіставлення робіт прерафаеліта Дж. Е. Мілле, американського майстра Т. Е. Розенталя та українського художника В. Котарбінського засвідчило, що образ потопельниці з картини останнього знаходиться на межі двох іконографічних ізводів, а саме: Офелії та Елейн з Астолату. Виокремлення сталих іконографічних мотивів у мистецтві «кінця століття», зокрема декадансу й символізму, дало змогу виявити певні взаємозв’язки в мистецтві України, Англії, Франції, Бельгії, Німеччини та США, раніше мало вивчені. Перспективи подальших досліджень пов’язуються з декадансом і символізмом в образотворчому мистецтві України та Європи.

Keywords