Фінансово-кредитна діяльність: проблеми теорії та практики (Mar 2019)
МОДЕЛЮВАННЯ ОЦІНКИ ІННОВАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВ
Abstract
Здійснено ідентифікацію рівня інноваційної спроможності з використанням функції бажаності Харрінгтона. Головна гіпотеза дослідження базується на припущенні, що рівень готовності підприємств промисловості до розвитку на основі інновацій значно диференціюється в розрізі видів економічної діяльності. Це, у свою чергу, вимагає здійснення комплексної оцінки інноваційної спроможності на основі врахування множини факторів, які її визначають. Проведено ранжування видів економічної діяльності у промисловості за значенням інтегрального показника, розрахованого на основі сукупності індикаторів, які комплексно відображають ступінь готовності підприємств певної галузі до впровадження інновацій. Комплексна оцінка інноваційної спроможності промислових підприємств України дозволила виявити переважно задовільну і добру їхню здатність до інноваційної діяльності. До числа галузей-лідерів, підприємства яких мають досить високі показники інноваційної спроможності, віднесено виробництво автотранспортних засобів і фармацевтичну промисловість. Аутсайдерами в рейтингу інноваційної спроможності є підприємства, що займаються виробництвом коксу та продуктів нафтоперероблення; постачанням електроенергії, газу, пари; водопостачанням. За частковими функціями бажаності виявлено чинники, якими зумовлено певні позиції підприємств різних галузей у рейтингу. Встановлено, що переваги підприємств, що належать до галузей-лідерів, отримуються завдяки високому рівню інноваційних витрат та їхньої частки в загальних витратах підприємств, а також активному впровадженню інноваційних продуктів у виробництво. Низькі позиції в рейтингу інноваційної спроможності переважно зумовлюються незначною часткою суб’єктів, які розробляють інноваційну продукцію, реалізовують її та впроваджують інновації. Використання розробленої моделі дає можливість, крім ідентифікації рівня інноваційної спроможності підприємств, визначити тенденції його розвитку в динаміці, виявити резерви підвищення, а також виділити основні напрями реалізації стратегії інноваційного розвитку відповідно до встановленої позиції окремого суб’єкта чи галузі, на що можуть бути спрямовані подальші дослідження.
Keywords