Українознавство (Jan 2022)
Доктрина «русского мира» як політична ідеологія агресії Росії проти України
Abstract
У статті проаналізовано концептуальні засади геополітичної доктрини «русский мир», що стала політичною ідеологією й підґрунтям гібридної агресії Росії проти України. Виявлено імперську сутність путінської Росії як спадкоємниці Російської й Радянської імперій. Осмислено концепт «русского мира» як вагомий елемент політики реваншу Росії щодо України й українців. Доведено, що керівництво Кремля та його прихильники в Україні активно використовують цю доктрину для заперечення сучасної етнокультурної реальності, а саме: не визнають українців окремим, самобутнім народом, а лише субетносом великого російського. Охарактеризовано базові елементи «русского мира» – це передусім Російська православна церква, інформаційна складова, російська мова, культура, освіта, наука тощо. З’ясовано злочинну роль «русского мира» у підготовці і перебігу неоголошеної російсько-української гібридної війни. Саме ті регіони України, де «русский мир» набув найбільшого розповсюдження і популярності серед антиукраїнськи налаштованого місцевого населення, згодом стали чи легкою здобиччю агресора (як Крим), чи ареною кровопролитного протистояння (як Донецька і Луганська області). І навпаки, де проукраїнські сили перебували в більшості, вони змогли зупинити наступ «русского мира» – і так званої «русской весны». Зазначено, що очільники Росії та їхні прихильники цілеспрямовано заперечують й ігнорують сучасну етнокультурну реальність та активно впроваджують в духовний, інформаційний, мовний, культурний, освітній і науковий простір України ідеї й принципи «русского мира», що, зрештою, призводить до ослаблення Української держави, української нації та української національної ідентичності. Запропоновано шляхи подолання й остаточної ліквідації ідей, ідеологічних засад, ідеології та базових елементів «русского мира» Українською державою. Насамперед це усунення так званих ліній розмежування в українському суспільстві, набуття українознавством вагомого стратегічного значення державної ваги, в тому числі як української «м’якої сили» соборницького, дипломатичного і політичного характеру, та розбудова Української Самостійної Соборної Держави на україноцентричних засадах (поєднання і синергія українського сучасного оновленого націоналізму й українознавства як навчальної гуманітарної дисципліни, інтегративної науки й патріотичного світогляду).
Keywords
