Наукові студії із соціальної та політичної психології (Dec 2018)
Специфіка поняття “колективна суб’єктність” у вітчизняній та пострадянській соціальній психології
Abstract
Висвітлюється проблематика розуміння та розроблення понять “колек- тивний суб’єкт” і “колективна суб’єктність” у сучасному вітчизняному та пос- традянському соціально-психологічних дискурсах. Звертається увага на незбіг проблемного загалу, який слугує контекстом для аналізу понять “колективний суб’єкт” і “колективна суб’єктність”. Показано, що для вітчизняного соціально- психологічного простору таким загалом є проблема співвідношення індивідуа- льного і соціального в їхньому впливі на постання колективного суб’єкта, тоді як для простору пострадянського проблемний загал формується проблематикою загальнопсихологічної теорії діяльності та проблемою суб’єкта діяльності зок- рема. Також зауважено, що такий проблемний загал впливає і на побудову ме- тодологічних засад як вихідних умов, що пред’являються щодо групи з огляду на можливість її розгляду як колективного суб’єкта. Наголошено, що для віт- чизняного дискурсу характерним є акцент на розробленні засад колективності, тоді як в пострадянському дискурсі перевага надається суб’єктності. Зауважено, що означені проблемні загали замикаються на більш широку проблематику пояснення виникнення “динаміки цілого”, що не зводиться до сукупності своїх частин. Встановлено, що розроблені критерії виокремлення колективного суб’єкта унеможливлюють розуміння суспільного волонтерського руху як колективного суб’єкта. Зроблено висновок, що проблема знімається, якщо припустити, що визначальним для специфіки колективної суб’єктності сус- пільного волонтерського руху є інше співвідношення ваги критеріальних ознак. Сформульовано засади виокремлення специфіки колективної суб’єктності суспільного волонтерського руху та обґрунтовано можливість такого виокрем- лення шляхом розроблення конструкта “спільність”.
Keywords
