Аналітично-порівняльне правознавство (Sep 2023)

Виправлення і ресоціалізація неповнолітніх ув’язнених як критерій ефективності застосовуваних до них заходів заохочення і стягнення

  • T.V. Burdina

DOI
https://doi.org/10.24144/2788-6018.2023.04.51
Journal volume & issue
no. 4

Abstract

Read online

Стаття присвячена аналізу поширеного у доктрині кримінально-виконавчого права розуміння сутності виправлення і ресоціалізації засуджених, а також з`ясуванню впливу застосовуваних до неповнолітніх ув`язнених заходів заохочення і стягнення на їхнє виправлення і ресоціалізацію, а відтак, обґрунтуванню значення виправлення і ресоціалізацію як критерію ефективності таких заходів. Авторкою висвітлено положення низки нормативно-правових актів у сфері кримінально-виконавчого права загалом та ювенальної юстиції зокрема, котрі наголошують, що метою виконання покарань повинно бути виправлення та ресоціалізація засуджених. А крім того, виявлено, що міжнародно-правові стандарти виконання покарання у виді позбавлення волі у питанні виправлення і ресоціалізації засуджених орієнтовані передусім на розвиток соціально корисних професійних навичок та особистих здібностей ув`язнених; та встановлено, що український законодавець теж передбачив формування життєвих навичок у неповнолітніх ув`язнених. У статті зроблено висновок про iснування ступенiв виправлення та досліджено визначення їх у низці Методичних рекомендацій Державного департаменту України з питань виконання покарань, а також розкрито критерії, показники оцінки ступеня виправлення засудженого у дисциплінарній практиці установ виконання покарань. Притому авторкою стверджено, що основними засобами виправлення і ресоціалізації є, зокрема, режим, а система заходів заохочення і стягнення є одним з його основних елементів, одним із засобів його забезпечення, а отже і одним із основних засобів виправлення і ресоціалізації неповнолітніх ув`язнених, безпосередньо слугуючим меті їхнього виправлення і ресоціалізації. А відтак, доведено, що ступінь виправлення засудженого засвідчує ефективність застосовуваних до нього заходів дисциплінарного впливу. Причому як критерій ефективності застосовуваних до неповнолітнього ув`язненого заходів заохочення і стягнення авторка розглядає його юридичне виправлення, а не психологічне, а також пенітенціарну ресоціалізацію, котра є продовженням процесу його виправлення у контексті внутрiшнiх психологічних, а не соціальних чинників, на противагу пенітенціарній ресоціалізації.

Keywords