Морфологія (Jun 2019)
Аналіз щільності і мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи щура та закономірностей їх посттравматичної динаміки.
Abstract
Актуальність. Злами кісток сьогодні посідають одне з чільних місць серед травматичних уражень. В стоматологічній практиці більше 50% екстракцій зубів супроводжується руйнуванням кісткової тканини коміркових ділянок щелеп. Необхідною умовою адекватної діагностики відхилень показників якості кісткової тканини від норми є знання нормативних показників данного параметра як інтактної кістки, так і після нанесення хірургічної травми. Мета. Метою нашого дослідження стало визначення нормативних показників щільності кісткової тканини нижньої щелепи щура та її мінерального складу в інтактних тварин, а також з’ясування закономірностей динаміки цих показників після нанесення хірургічної травми. Методи дослідження. Дослідження виконане на 20 статевозрілих безпородних щурах-самцях массою тіла 180–200 г та віком 3,5 місяці. Травму моделювали шляхом порушення цілісності кісткової тканини нижньої щелепи в ділянці великих кутніх зубів за допомогою стоматологічного бора. Операцію проводили під тіопенталовим наркозом. Контроль якості кісткової тканини травмованої ділянки нижньої щелепи здійснювали з використанням дентального радіовізіографа фірми Siemens з програмним забезпеченням TrophyRadiology. Дослідження якості і мінерального складу кісткової тканини нижньої щелепи проводили через 1, 2 і 3 тижні після нанесення травми (по 5 тварин на кожному терміні експерименту), ще 5 тварин склали контрольну групу Результати. Проведене дослідження засвідчило наявність вираженої динаміки якості кісткової тканини нижньої щелепи впродовж трьох тижнів після нанесення кісткоруйнуючої травми.Впродовж двох тижнів після нанесення травми щільність кісткової тканини нижньої щелепи в травмованій ділянці поступово зростає, збільшуючись до кінця другого тижня вдвічі у порівнянні з нормою. Впродовж третього тижня після нанесення травми досліджуваний показник знижується, але залишається дещо вищим, ніж у інтактних тварин. Серед досліджуваних макроелементів найбільша питома частка належить кальцію, дещо менша фосфору, найменшими є питомі частки натрію та магнію. Серед досліджуваних мікроелементів найбільша частка належить калію. Питома частка заліза була дещо меншою, а найменшими були частки стронцію та цинку. Абсолютні показники вмісту досліджуваних макро- та мікроелементів мають виражену динаміку, характерну для кожного елемента. Підсумок. Серед всіх досліджуваних мінеральних елементів впродовж посттравматичного періоду тільки фосфор має динаміку, подібну до динаміки щільності кісткової тканини.
Keywords
