Соціологічні студії (May 2018)
Релігія як соціальний інститут
Abstract
У статті доведено, що в релігії через визнання й своєрідне витлумачення іншої реальності (якою вона є реальною для послідов-ників того чи іншого віровизнання) – Бог, Абсолют, Вищі Сили, пере-втілення та ін. – світ постає прийнятним, а соціальне життя – виправданим. У такій якості релігія ‒ один зі способів упорядкування суспільного життя. Обґрунтовано думку, що релігія як соціальний інститут є сукупністю своєрідних норм і цінностей, у яких утілено значущість певних зразків поведінки як для окремого індивіда, так і для суспільної системи, а отже, його вимоги є важливими, суттєвими для абсолютної більшості представників взаємодії певної суспільної системи. Оскільки релігійні символи належать до макрорівня соціального життя, то інститут релігії «працює» на соцієтальному рівні й «відповідає» за ті цінності та ритуали, за допомогою яких у суспільстві підтримуються солідарність і згода. Оскільки функціонування релігії, як і інших соціальних інститутів, пов’язане з цінностями, нормами, ритуалами, символами тощо, то вона має культурний зміст.
Keywords