Формування й ефективне використання людських ресурсів у сільському господарстві

Abstract

Предметом наукового дослідження є теоретико-практичні засади формування й ефективного використання людських ресурсів у сільському господарстві України. Метою статті є обґрунтування стратегічних напрямів використання людських ресурсів у сільському господарстві. Використано дані Держстату України, результати досліджень інших вчених та власні розробки. Застосовано такі методи наукового дослідження: абстрактно-логічний, монографічний, статистико-економічний, балансовий, системний підхід та ін. Запропоновано узагальнене визначення людських ресурсів як сукупність працеактивного населення, що характеризується соціально-демографічними, професійно-кваліфікаційними, психофізіологічними характеристиками, бере участь у соціально-трудових відносинах у підприємствах (організаціях, установах) на умовах найму й/або самозайнятості (підприємці, власники капіталу, роботодавці), активно шукає роботу (безробітні), започатковує власний бізнес. На основі проведеного аналізу формування й використання людських ресурсів у сільському господарстві у довоєнний період і враховуючи поточну воєнну ситуацію в країні визначено песимістичні тенденції демографічних показників і економічної активності сільського населення як базису формування людських ресурсів у сільськогосподарських підприємствах. Зважаючи на це та зафіксований високий рівень неформальної зайнятості в сільському господарстві, обґрунтовано методичний підхід до визначення прогнозованих показників потреби у створенні робочих місць в аграрній сфері, щоб забезпечити ефективне використання наявних людських ресурсів сільських територій. Враховуючи перевищення пропозиції робочої сили на ринку праці в сільському господарстві над її попитом, позитивну динаміку розвитку малих форм господарювання в галузі, незаповнену потенційну ємність внутрішнього ринку трудомісткої агропродовольчої продукції в Україні, доведено перспективність всебічної підтримки розвитку малих і середніх підприємств в аграрному секторі економіки з боку держави, територіальних громад тощо. Визначено, що ефективне використання людських ресурсів у сільському господарстві у воєнний і повоєнний час забезпечуватиметься завдяки досягненню таких економічних ефектів, як: збільшення рівня формальної зайнятості та трудових доходів сільського населення, наповнення внутрішнього ринку трудомісткою продукцією, забезпечення продовольчої безпеки домогосподарств і країни. На основі проведеного SWOT-аналізу розвитку трудомісткого виробництва продукції в малому агробізнесі розроблено матрицю стратегічного вибору використання людських ресурсів у сільському господарстві. Це сприятиме розвитку супутніх галузей економіки: логістично-переробних, торговельних, машинобудівних підприємств і потребуватиме додаткового набору персоналу – мультиплікативний ефект.

Keywords

• людські ресурси
• сільське господарство
• зайнятість населення
• безробіття
• сільськогосподарське підприємство