Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина (Jun 2020)

ПРОБЛЕМИ ТА РЕЗЕРВИ ВЕДЕННЯ НОВОНАРОДЖЕНИХ ДІТЕЙ З ЛЕГЕНЕВОЮ ГІПЕРТЕНЗІЄЮ

  • T. M. Klymenko,
  • O. Y. Karapetyan,
  • M. I. Kononovych

DOI
https://doi.org/10.24061/2413-4260.X.2.36.2020.7
Journal volume & issue
Vol. 10, no. 2(36)

Abstract

Read online

Легенева гіпертензія (ЛГ) – синдром, який пов'язаний зі значною захворюваністю та смертністю пацієнтів. Відсутність достатньої кількості рандомізованих та контрольованих досліджень у дітей, особливо раннього віку, викликає значні складнощі щодо ведення ЛГ, оскільки більшість терапевтичних стратегій ґрунтуються на даних, отриманих з досліджень у дорослих пацієнтів та висновків експертного консенсусу. Найпоширенішими причинами ЛГ новонароджених є дезадаптація змін постнатального кровообігу, наявність вади розвитку легеневих судин або затримка росту та розвитку новонародженого, а у передчасно народжених немовлят – недорозвинення та незрілість легеневих судин, важка бронхолегенева дисплазія. Легеневій гіпертензії у новонароджених сприяють хронічні захворювання матерів, вживання ними деяких медикаментів, патологію вагітності, пологів, наявність вроджених вади серця зі збагаченням малого кола кровообігу та легень, що супроводжується аномальною будовою судин та порушенням їх розвитку. Прийнятий універсальний діагностичний алгоритм ЛГ в педіатричній практиці, до якого віднесені ехокардіографія, ЕКГ, рентгенографія, а для середньо тяжких та тяжких випадків – генетичні та серологічні лабораторні тести, магнітно-резонансна томографія серця та легень, а також катетеризація серця з проведенням тесту з вазореактивності. Лікування ЛГ у новонароджених передбачає мультидисциплінарний підхід, починаючи зі стратегії захисту легень у передчасно народжених дітей до використання судинорозширювальної терапії. До основних проблем щодо ведення новонароджених з ЛГ відносяться відсутність стандартизації параметрів ЕхоКГ для новонароджених, відсутність єдиного рішення про терміни та необхідність проведення скринінгу на ЛГ у популяції недоношених новонароджених, недостатність контрольованих досліджень та вироблення єдиної терапевтичної стратегії саме для популяції недоношених новонароджених з урахуванням супутньої патології та терміну гестації; а також відсутність чітких критеріїв включення до Національного реєстру пацієнтів з ЛГ.

Keywords