Адвокатура як корпоративний а́ктор міського суспільства Російської імперії (на прикладі Вінниці кінця 1870-х – 1920 рр.)
Abstract
Мета роботи. З’ясувати чому адвокати як страта були єдиною професійною групою в Російській імперії, яка відігравала провідну роль у міському житті пореформеної країни. Методологія. Теоретичною основою статті є погляди Дж. Коулмена на соціальний капітал корпоративного а́ктора. Наукова новизна. Для реалізації історико-просопографічних досліджень запропоновано використання понять «соціальний капітал» та «корпоративний а́ктор». З’ясовано, чому адвокатуру можна вважати корпоративним а́ктором міського суспільства. Висновки. У модерному суспільстві Російської імперії адвокатура була корпоративним а́ктором міського життя, тому що це була єдина професійна страта, повністю виключена з державної системи, але така, що в силу професійних обов’язків її представники опинялися втягнутими в місцеве громадське життя, володіли широкими та активними соціальними контактами, завдяки яким легко реалізовували різноманітні соціальні обміни ресурсами. В умовах поліційно-бюрократичної Російської імперії адвокати стали деперсоналізованим громадським гарантом дотримання законності та справедливості, тому користувалися неабияким рівнем довіри. Їхні дії мали широкий суспільний розголос і могли впливати на формування соціальних норм. Публічний характер діяльності виробляв навички, необхідні для громадської діяльності в різних сферах міського життя. Адвокати могли впливати на функціонування громади не тільки як пересічні її представники, а й як представники корпоративного а́ктора, на соціальний капітал якого люди покладали певні надії. Здатність соціального капіталу до накопичення на колишніх річпосполитівських теренах, де в очах місцевого суспільства адвокатська кар’єра здавна була однією з шанованих і гідних для шляхтича, надавала цій професійній страті додаткових важелів впливу.
Keywords
