Меморизація Леніна як ієротопічний проєкт

Abstract

У статті простежено реалізацію поняття «храмова свідомість» в ієротопічних процесах, зокрема у спорудженні пам’ятників та організації меморіальних місць. Меморіали мали стояти вічним нагадуванням про подію, що переживалася як спільна героїчна історія в її символічній репрезентації. У процесі дослідження показано транзит і трансформацію меморіального дискурсу в радянському та пострадянському символічному просторах, що проявилося в переозначенні мнемотопів у модусі або актуалізації, або нівеляції культурно-історичної пам’яті з огляду на домінантну ідеологічну парадигму. До джерел дослідження, окрім архітектурно-мистецьких пам’яток, залучено міфопоетику масової культури, яка також постає проєкцією ідеології та містить у собі архетипові патерни колективного несвідомого. Для апробації ієротопії політичного стала в пригоді меморизація В. Леніна як «вождя світового пролетаріату».

Keywords

• ієротопія політичного
• місце пам’яті
• міський простір
• радянська танатологія
• храмова свідомість
• мавзолей
• меморіал
• сакральне
• міфопоетика
• в. ленін