Українознавство (Jun 2018)
Балкон у пострадянському місті: приватне і публічне в юридичному вимірі
Abstract
У статті розглядається балкон як пограничний простір між приватною і публічною сферами щоденного життя мешканців пострадянських міст. Задля означення того, наскільки реальні практики населення у сфері облаштування літніх приміщень різняться з унормованими чинним законодавством, було проведено аналіз численних юридичних документів, що стосуються містобудівної діяльності. Зокрема, було вивчено масив чинних державних будівельних норм, Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, Правила утримання жилих будинків та прибудинкових територій тощо. Також було додано результати опрацювання матеріалів ЗМІ та Єдиного державного реєстру судових рішень. У результаті дослідження виявлено, що чинні норми дозволяють склити балкони та лоджії, якщо це не пов’язано з перебудовою помешкання, не суперечить правилам пожежної безпеки та не перешкоджає доступу сонячного світла та повітря. Проте наразі законодавством заборонено комплексну реконструкцію фасаду будинку, що передбачає типове скління всіх літніх приміщень. При цьому опісля проведення реконструкції мешканець кожної квартири має право здійснити скління свого балкона чи лоджії. Така практика лише унормовує хаотичне скління і жодним чином не сприяє безпеці та комфорту мешканців багатоквартирних будинків. Подібних парадоксальних з юридичної точки зору ситуацій у повсякденному житті мешканців українських міст налічується немало. Переобтяженість суворими нормами не сприяє сумлінності їх дотримання, тоді як окремі з чинних правил морально застаріли і перешкоджають динамічному перетворенню міської забудови. До того ж на фоні економічної нестабільності та слабкості державних контролюючих органів сформувались узвичаєні способи обходу державних будівельних вимог (зокрема, за допомогою корупційних схем) задля оздоблення, скління і перебудування балконів на власний розсуд власників помешкань. У результаті з кожним роком українські міста виглядають ще химерніше, а практики паразитної архітектури творять новий культурний ландшафт українського урбаністичного середовища.
Keywords
