ВПЛИВ ПОЛІКОМПОНЕНТНИХ РІСТРЕГУЛЯТОРІВ НА ЗИМОСТІЙКІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ ПШЕНИЦІ ТВЕРДОЇ ОЗИМОЇ

Abstract

На основі досліджень, проведених у 2013–2017 рр. на дослідному полі навчального господарства „Самарський” Дніпровського державного аграрно-економічного університету (Дніпропетровська обл.) з'ясовані основні закономірності росту, розвитку, формування зимостійкості та продуктивності рослин пшениці твердої озимої залежно від застосування рістрегулюючих препаратів на неоднакових фонах мінерального живлення і після різних попередників в умовах північного Степу. Значною кріопротекторною дією в наших дослідженнях відзначався препарат Вимпел – підвищення виживаності рослин пшениці твердої озимої відносно контролю становило 8,6 %. Найбільш стабільно по роках виживаність рослин збільшувалася при застосуванні препарату Хлормекват-хлорид 750 – в середньому за чотири роки 3,7 %. Як на високому агрофоні (пар з внесенням повного мінерального добрива), так і на низькому (стерньовий попередник, мінімальна кількість мінеральних добрив) вплив препаратів на основні елементи структури урожаю був мінімальним і навіть негативним. По пару, за умови достатнього забезпечення рослин елементами живлення, більшість досліджуваних препаратів ефективної дії щодо підвищення урожайності зерна пшениці твердої озимої не проявляли або їх ефективність була вкрай низькою. Хлормекват-хлорид 750 позитивно впливав лише у разі високого агрофону. Серед досліджуваних препаратів найбільш стабільною дією щодо підвищення зернової продуктивності пшениці твердої озимої залежно від умов вирощування відзначався препарат Марс ELBi у разі його використання навесні після відновлення весняної вегетації (за середньодобової температури 10 оС) при нормі витрати 750 мл/га.

Keywords

• пшениця тверда озима
• рістрегулятори
• зимостійкість
• продуктивність
• якість зерна
• економічна ефективність